робити

Бодай усе знати, та не все робити.

Не кожня робота дає користь, та охоту зробити її.

Він так робить, як піп через річку паски святив.

Робить недбало, аби лише позбутися обовязку.

Годують, аби не здох, а він робить, аби не впрів.

Про лінивого.

Добрий чоловік без роботи, що й бджола без меду.

Характеристичне порівняння.

До роботи недужа, а до танцю, як рожа.

До роботи лінива, а до танцю охоча.

До роботи треба охоти.

Без доброї волі робити тяжко.

Є що робити, та нема чим платити.

Роботи доволі, та нема за що наняти робітника.

Коби хотів робити Тома, то найшовби роботу і вдома.

Про лінивого, який не хоче працювати вдома.

Коли ти робив, як пристало, то не плач, коли не удалось.

Сповни свій обов'язок, а за користь не питай.

Корінь праці гіркий, але овоч солодкий.

Праця є тяжка, та користь з неї осолоджує життя.

Наробився до десятого поту.

Дуже наробився.

Недоспала, недоїла, бо на чужих все робила.

Нарікання старої бідної жінки, яка не годна була в наймах доробитися.

Не все так робиться, як законам хочеться.

Легше покласти закон, як його виповнити.

Не робить сильне, але спосібне.

Способом легше робити, як силою.

Не хочеш робити з людьми, то будеш робити грудьми.

Не хочеш робити, як люди роблять, то щоб їх наздогонити задихаєшся.

Один робить очима, а другий плечима.

Один робить ментальну роботу, а другий фізичну.

Ой роблю я, роблю, робота ні защо, а люди говорять, сирота ледащо.

Нарікання сироти, що тяжко працює за безцін і то нарікають.

Роби, небоже, то й Бог допоможе.

Заохота до чесної та щирої праці.

Роби, роби, дубе, яке зробиш таке Гі буде.

По твоїй роботі осудять тебе, який ти робітник.

Робити, то впріти і змерзнути.

При фізичній роботі треба часами упріти, а часами намерзнутися.

Робить, як за напасть.

Робить щоб позбутись.

Робить, як не своїми руками.

Недбало.

Саме нічого не зробиться.

Кожню роботу в господарстві треба зробити руками.

Сам собі зроблю, сам собі з'їм.

Свою роботу я сам роблю і сам користаюсь.

Хто воркоче, той робити не хоче.

Лінивий все нарікає.

Хто не робить, той голий ходить.

Бо не заробить навіть на одежу.

Хто робить багато річей нараз, той не зробить жадної гаразд.

Значіння, як і сказано.

Хто робить на час, тому дяка від нас.

Звичайно дякуємо, що роботи не спізнив.

Хто робить, той заробить.

Він дістане користь.

Що робила паршива? То порола, то шила.

Не має хісна з праці, бо не тямить, що робить.

Якби собака робила, тоби взута ходила.

Хто працює, той і має.

Як хто робить, так і має, прийде зима, то згадає.

Значіння, як і сказано.

Добре роби — добре буде.

Добра праця дає добрі плоди.

Коли став робить, то байки не бить.

Якщо працюєш, то не витрачай час на пусті балачки.

Краще нічого не робити, чим учитися дурноти.

Говорять, коли не хочуть робити чогось поганого.

Лучче людям робить, ніж мачусі годить.

Дитина воліє працювати на чужих людей, ніж догоджати мачусі, яка не любить її.

Не все так робиться, як у параграфі водиться.

Коли не дотримуються законів.

Не роби всього, що можеш, не пропускай всього, що маєш, не вір всьому, що чуєш, і не кажи всього, що знаєш.

Все роби в міру.

Не роби другому, що тобі не мило.

Не роби прикростей іншим людям.

Не роби з осла коня, бо шерсть не така.

Коли хочуть прирівняти двох різних людей.

Не так воно робиться, як панам хочеться.

Панам все здається мало, хоч якби селяни тяжко не працювали на них.

Роби надворі — буде й в коморі.

Хто працює, той матиме добрий врожай.

Робиш, робиш — ні за тобою, ні перед тобою.

Бідний тяжко працює, але ніяк не може доробитися.

Хто багато робив, той і багато знає.

Бо багато чого навчився.

Хто нічого не робить, той ніколи не має часу.

Про лінивого, який ніколи не має часу щось зробити.

Хто робить зло, воно солодке, як мід, але се лише доти, доки воно не принесе овочів.

Хоч як би кому не було приємно робити зло, він все рівно поплатиться за нього.

Хто робить крешно, той ходить певно.

Добрий працівник впевнений у своєму майбутньому.

Частійше так буває, що хто робить — голий ходить.

Частійше, хто робить — голий ходить.

Часто трапляється так, що той, хто тяжко працює, дуже бідно живе.

Ціле життя роби, а на старість милости проси.

Ціле життя тяжко працював, але так і не доробився на старість.

Що ваші роблять? Пообідали та хліб їдять.

Жарт, коли не наїлися і щось їдять після обіду.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. робити — роби́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. робити — Працювати; (сім діл за раз) ЖМ. розриватися; (по правді) чинити, діяти, поводитися; (зло) заподіювати, коїти; (своє діло) виконувати; (плуги) виробляти, виготовляти, продукувати; (фільм) працювати над; (знак) подавати; (заходи) вживати чого... Словник синонімів Караванського
  3. робити — див. діяти; працювати Словник синонімів Вусика
  4. робити — [робитие] роубл'у, робиеш, робл'ат'; нак. роби, роуб'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. робити — роблю, робиш; мн. роблять; недок. 1》 перех. Займатися якою-небудь справою, діяльністю. || у сполуч. з ім. у знах. в. Уживається в знач.: виконувати, здійснювати те, що виражено іменником. || у сполуч. зі словами на позначення міри, кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. робити — РОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. ро́блять; недок. 1. що. Займатися якою-небудь справою, діяльністю. “А що ваші роблять?” – “Пообідали та хліб їдять” (прислів'я); Без нарікань вона робила найтяжчу роботу, спочатку жіночу, а після смерті Карпа й чоловічу (М. Словник української мови у 20 томах
  7. робити — роби́ти: ◊ ва́ла роби́ти → вал ◊ не роби́ з та́та вар'я́та (варія́та) → вар'ят ◊ не роби́ з та́та вар'я́та, а з ма́ми посміхо́виско → вар'ят ◊ не роби́ з та́та вар'я́та, а з ма́ми ма́лпи → вар'ят ◊ робити... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. робити — Блю, -биш, недок. Мати сексуальні стосунки з кимось. Я кохаю Гриця (Гриця!), кохаю лише Гриця / За те, що у Гриця в кишені полу—полуниця / Він приходить, мене робить, я кохаю Гриця («ТНМК»). * трахати, вставляти, пердолити. Словник сучасного українського сленгу
  9. робити — виставля́ти / ви́ставити на пу́бліку перед ким. Ганьбити, соромити кого-небудь. — Чим я провинився, кого забив або запалив, щоби мене перед цілою громадою виставляли на публіку? (І. Франко). роби́ти пу́бліку з кого, діал. Фразеологічний словник української мови
  10. робити — ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ТВОРИ́ТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИТВО́РЮВАТИ, ФАБРИКУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  11. робити — Роби́ти, роблю́, ро́биш, -бить, -бимо, -бите, -блять; ро́блячи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. робити — РОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. ро́блять; недок. 1. перех. Займатися якою-небудь справою, діяльністю. «А що ваші роблять?» — «Пообідали та хліб їдять» (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  13. робити — Робити, -блю́, -биш гл. 1) Дѣлать. Роби теє, що піп каже, а не роби того, що він робить. Ном. № 5157. 2) Работать Роби, небоже, то й Бог поможе. Ном. № 69. До спасівки мухи на пана роблять, а в спасівку на себе. Ном. № 482. Літо на зіму робить. Ном. Словник української мови Грінченка