сміятися

З других сміявся, а сам в біду попався.

Сміявся з чужого нещастя, а сам його має.

З кого насміваються, ті у люди вибиваються.

Найменш надійні люди добиваються поважних становищ.

Смійся, Гривку, дам тобі сливку,

Смійся за марну річ.

Смійся смішку, дам тобі кишку.

Значіння, що й попереднє.

Так сміялися, аж мало не показилися.

Сміялися до розпуки.

Хто сміється з чужої біди, діждеться і своєї котроїсь середи.

Хто сміється з чужого нещастя, сам його зазнає.

Хто сміється у п'ятницю, буде плакати в неділю.

Вірування в народі, що у п'ятницю не вільно сміятися, бо нещастя прийде.

Смішки з сусідової кішки, а як своя здохне, то плакати буде.

Радіє з чужої біди і сумує із своєї.

Хто сміється, тому не минеться.

Застереження тому, хто сміється з чужої біди.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сміятися — (від чогось смішного, радісного) (сильно) реготати, реготатися, (притишено) хихотати, хихотіти, (зненацька) пирскати// зневажл. скалити зуби, шкірити зуби. Словник синонімів Полюги
  2. сміятися — смія́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. сміятися — (від веселощів, радості, нервового збудження) заходитися сміхом (реготом); [бути] на реготах; кидає (кидало) в сміх кого; (дуже весело, голосно) лускати зі (зо) сміху; (реготати, переважно в жартах або безпідставно) заводити сміхи та реготи... Словник фразеологічних синонімів
  4. сміятися — ід. лупити <�СКАЛИТИ> зуби, смішки справляти, ф. шкіритися, вишкірятися, р. хихотатися, с. реготати|ся|, захлинатися <�заливатися, залягатися, заходитися> сміхом, лускати <�лягати, падати, умирати> зо сміху, хапатися за боки; док. НАСМІЯТИСЯ, попосміятися. Словник синонімів Караванського
  5. сміятися — I засміятися, вигагакувати, вигегекувати, вигигикувати, вигігікувати, вигогокувати, вирегочувати, вискалюватися, вискалятися, вихахакувати, вихехекувати, вихихикувати, вихіхікувати, вичмихувати, вищирятися, вищірятися, гагакати, гегекати, гигикати... Словник синонімів Вусика
  6. сміятися — [см'ійатиес'а] -йус'а, -йес':а, -йец':а, -йеимос'а, -йеитес'а, -йуц':а Орфоепічний словник української мови
  7. сміятися — сміюся, смієшся, недок. 1》 Видавати сміх від веселощів, радості, нервового збудження і т. ін. || Уміти видавати сміх. || Веселитися, радіти, бути у веселому, радісному настрої. || розм. Виражати веселий, радісний настрій і т. ін. (про очі, обличчя тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. сміятися — СМІЯ́ТИСЯ, смію́ся, сміє́шся, недок. 1. Видавати сміх. Сміятись весело; Сміятися вволю; Сміятися до сліз; * Образно. За карії оченята, За чорнії брови Серце рвалося, сміялось, Виливало мову (Т. Словник української мови у 20 томах
  9. сміятися — сміятися: ◊ смія́тися, ма́ло не тріснути дуже голосно смієтися, реготати (Франко) ◊ смія́тися до суфі́ту → суфіт ♦ смійся дурни́й з п'я́ного про тих, які один одного варті (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. сміятися — син. випадати, дерти лаха, лахати, потухати. голосно сміятися: втухати, іржати, кінчатися, чіпляти ха-ха. Словник жарґонної лексики української мови
  11. сміятися — ку́ри засмію́ть кого. Хто-небудь своїми діями, вчинками і т. ін. викликає засудження, обурення, зневагу тощо. — Треба відступати геть ..— Та краще втопитися в Дністрі, ніж відступати з такою “перемогою”... Нас же кури засміють (С. Добровольський). Фразеологічний словник української мови
  12. сміятися — НАСМІХА́ТИСЯ з кого-чого, заст. над ким-чим, а також без додатка (робити кого-, що-небудь об'єктом насмішок, образливих зауважень і т. ін.), ГЛУЗУВА́ТИ, КЕПКУВА́ТИ, СМІЯ́ТИСЯ, КПИ́ТИ розм., КПИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  13. сміятися — Смія́тися, смію́ся, сміє́шся, смію́ться з кого, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. сміятися — СМІЯ́ТИСЯ, смію́ся, сміє́шся, недок. 1. Видавати сміх від веселощів, радості, нервового збудження і т. ін. Чутно з покоїв, як там сміються, говорять, жартують голосно (Вовчок, І, 1955, 265); — Ха-ха! — сміявся Іван (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  15. сміятися — Сміятися, сміюся, -єшся гл. 1) Смѣяться. Смійся, дурню, доля буде. Ном. № 12672. Сміється наймит, а нічого не тямить. Ном. № 12673. 2) — з кого. Смѣяться, насмѣхаться надъ кѣмъ. Стоїть дівка на порозі, з козаченька сміється. Мет. 89. Словник української мови Грінченка