хляпати

хля́пати говорити щось недоречне, нерозумне (м, ср, ст)

хля́пати язи́комязик

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хляпати — хля́пати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хляпати — див. бити; звучати; просторікувати Словник синонімів Вусика
  3. хляпати — ХЛЯ́ПАТИ, аю, аєш, недок. 1. чим. Утворювати глухий короткий звук, ударяючись, стукаючи об що-небудь. Вітер хляпав відчиненою кватиркою (П. Автомонов); // Ляскати, злегка стукатим, зачиняючись (про двері). Словник української мови у 20 томах
  4. хляпати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 неперех. Утворювати глухий короткий звук, ударяючись, стукаючи об що-небудь. || Ляскати, зачиняючись (про двері). || Кидати що-небудь, ударяти по чомусь, видаючи глухий короткий звук; ляскати. || Опускати й піднімати (вуха). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хляпати — ля́пати (хля́пати) ву́хами, зневажл. Бути неуважним, незібраним, не зважати на що-небудь і т. ін. — Тільки ж ви глядіть тут, не вухами ляпати прийшли. Голосуватимемо чи що, глядіть же й ви! (А. Головко); Вона вже прикидає собі.. Фразеологічний словник української мови
  6. хляпати — ЛИ́ТИ (сильно, безперервно текти — про дощ), ЛЛЯ́ТИ рідше, СИ́ПАТИ, ЦІДИ́ТИ, ПЕРІ́ЩИТИ підсил., ХЛЯ́ПАТИ розм., ХЛЯПОТІ́ТИ підсил. розм., ПРА́ТИ підсил. розм., РЕПІ́ЖИТИ підсил. розм., ТЮ́ЖИТИ підсил. розм., ПІ́ЖИТИ підсил. розм., ПІ́РИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. хляпати — ХЛЯ́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. неперех. Утворювати глухий короткий звук, ударяючись, стукаючи об що-небудь; // Ляскати, зачиняючись (про двері). Чути, як вхідні двері десь там далеко в кінці коридора хляпають і Шевченко, наближаючись, щедрує (Тич. Словник української мови в 11 томах
  8. хляпати — Хляпати, -паю, -єш гл. 1) Хлопать. Скільки не хляпав, пановка не спалила. Чуб. І. 154. Кінські підкови хляпали. Мир. ХРВ. 301. 2) Хлестать. Стьонжечка ходила ходора 'д вітру, хляпала мене по лицю. Г. Барв. 21. 3) Падать (о чемъ либо мокромъ). Сніг хляпе. Их. Уг. 273. Словник української мови Грінченка