язик
язи́к:
◊ ви́плесканий язи́к гострий язик (про пліткарку)(ст): Очевидно, Стах був чільним гостем їх виплесканих язиків, і вони від надміру вражень аж присідали (Нижанківський)
◊ ля́пати язи́ко́м знев. 1. пліткувати (ст)||хляпати язиком
2. багато, безперестанку говорити (перев. щось недоречне, нерозумне, безглузде, неважливе)(ср, ст)|| = папляти
3. розголошувати таємницю (ср, ст)||талапати язиком, хляпати язиком
◊ молоти язиком = ляпати язи́ко́м 2
◊ обсі́сти язиком висварити, зганьбити (перев. зненацька, несподівано)(Франко)|| = збештати
◊ о́стрий на язи́к про дотепну чи в'їдливу людину (ст)
◊ стира́ти язи́ки дуже довго говорити (ст): А, що то все варта! Що будем сушити собі над тим голови й стирати язики? Ходім на одно мале (Нижанківський)
◊ тала́пати язиком = ля́пати язи́ко́м 2 (м, ср, ст): Як той Дорко любить талапати язиком, вже ніхто тих розмов не витримує, але нема на то ради (Авторка); Та чи хто тебе, чоловіче, за язик тягне, та нашо ж ти талапаєш та й талапаєш язиком, вже, певно, все ви́папляв їм, шо знав (Авторка)
◊ хля́пати язи́ко́м = ляпати язи́ко́м
◊ язи́к як пра́ник про балакуна (ст)|| = балабол
Значення в інших словниках
- язик — кн. орган мовлення; (хто) (свій) розвідник, (чужий) полонений інформатор; (німий) ІД. німа тварина, німина, ок. німець, чужинець; ЗСТ. мова; УР. нарід, плем'я; У ФР. висловлювання <н. Словник синонімів Караванського
- язик — I язицюра, язичище, язичок Фразеологічні синоніми: гострий язичок; добре підвішений язик; довгий язик; тещин язик Приповідки: Як корова язиком злизала. Як ніби язиком злизала II див. било; калатало Словник синонімів Вусика
- язик — I [йазик] -зиека, м. (на) -зиеку/-зиец'і, мн. -зиеки, -зиек'іў (м'язовий орган у роті) II [йазик] -зиека, м. (на) -зиеков'і/-зиеку, мн. -зиеки, -зиек'іў (про людину) Орфоепічний словник української мови
- язик — 1. мова, мовка, див. річ, (дзвону) телепень 2. це в роті Словник чужослів Павло Штепа
- язик — Див. Серце. Словник-довідник музичних термінів
- язик — ЯЗИ́К, а́, ч. 1. Рухливий м'язовий орган у ротовій порожнині хребетних тварин і людини, який допомагає захоплювати, пережовувати й ковтати їжу, визначає її смакові якості. Словник української мови у 20 томах
- язик — язи́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- язик — Вкусився за язик. Зрозумів, що сказав те, чого не треба було говорити. Довгий язик — короткий розум. Дурень багато говорить. Довгий язик у корови, та говорити не може. З іронією про дурня. Людям язиків не зав’яжеш. Людей не примусиш мовчати. Приповідки або українсько-народня філософія
- язик — -а, ч. 1》 Рухливий м'язовий орган у ротовій порожнині хребетних тварин і людини, який допомагає захоплювати, пережовувати й ковтати їжу, визначає її смакові якості. || Страва, приготовлена з цього органа деяких тварин (перев. коров'ячого або свинячого). Великий тлумачний словник сучасної мови
- язик — М'язовий, переважно рухливий орган, що знаходиться в ротовій порожнині та містить смакові рецептори; у ссавців допомагає при ссанні, жуванні, ковтанні, в людини також бере участь у процесі мовлення. Універсальний словник-енциклопедія
- язик — бра́ти / взя́ти на язика́ (на язи́к, на язики́) кого. Обмовляти, судити, гудити когось. О, добре, що зайшли, Михею, може, чарочку? — Хай, мовляв, краще вип’є та йде з богом, ніж на язика колись візьме… (М. Фразеологічний словник української мови
- язик — БИ́ЛО (металевий стрижень у дзвонах, дзвінках), ЯЗИ́К, БО́ВКАЛО діал. Марко поторгав рукою дзвін, злегенька гойднув било, і мідь ..обізвалася низьким співучим голосом (М. Словник синонімів української мови
- язик — Язи́к, -ка, на язиці́; -ки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- язик — ЯЗИ́К, а, чол. 1. Рухливий м’язовий орган у ротовій порожнині хребетних тварин і людини, який допомагає захоплювати, пережовувати й ковтати їжу, визначає її смакові якості. Словник української мови в 11 томах
- язик — Язи́к, -ка м. 1) Языкъ (часть тѣла). Що вимовиш язиком, того не витягнеш і волом. Ном. № 1105. (Здѣсь ошибочно: колом). Язик висолоплює. Стор. І. 17. Вивалив язик собака — душно. Харьк. Язиче, язиче! лихо тебе миче. Ном. № 1103. ніхто тебе за язик не тяг. Словник української мови Грінченка