1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

худий

худи́й:

◊ худи́й як пес = худи́й як хорт

◊ худи́й як хорт про дуже худу людину (Франко) (ср, ст)||сухий як хорт, худий як пес

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. худий — (який має тонке тіло) сухий, щуплий, марний, підсип.: прозорий, худющий, сухоребрий. Словник синонімів Полюги
  2. худий — худи́й прикметник сухорлявий Орфографічний словник української мови
  3. худий — [тільки (лиш, сама)] шкіра (шкура) та кістки (кості) в кого; [одні (самі, тільки)] кістки та шкіра, (шкура) в кого; одні кістки стирчать у кого; [аж] ребра знати на кому; [аж] ребра світяться у кого; [аж] хребет можна промацати через живіт у кого... Словник фразеологічних синонімів
  4. худий — (хто) сухий, не гладкий, с. кістки та шкура, шкура й кості, о. ребрами світить; (кощавий) сухоребрий; (- тіло) тонкий, сухорлявий; худе|се|нький, худавий, худорлявий, худющий, худий-худющий, худий як швайка; п! ХИРИЙ. Словник синонімів Караванського
  5. худий — Анемічний, безтелесий, безтілесний, видра (худа жінка), видря, виснаглий, виснажений, висохлий, вихуділий, вузькозадий, вузькотілий, глистуватий, глистяк, гострокостий, дистрофік, дохляк, дохляка, дохлякуватий, доходяга, драбинчастий, драбиняк... Словник синонімів Вусика
  6. худий — ХУДИ́Й¹, а́, е́. Який має недостатньо повне, тонке, сухорляве тіло; сухоребрий. – Як ти змарніла, Гаїночко! – промовив Зінько... – Сам гарний: жовтий, як віск, а худий; як скіпка, ще й очі позатягало (Б. Словник української мови у 20 томах
  7. худий — син. глист у корсеті (скафандрі), молоток, набір кісток на батарейках. Словник жарґонної лексики української мови
  8. худий — I -а, -е. Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. || у знач. ім. худий, -дого, ч. Худорлява, виснажена людина. || Про частини тіла. || Нежирний (про м'ясо). || Виснажений, бідний (про ґрунт, рослинність). || Слабий, скупий, хисткий (про світло). Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. худий — БІ́ДНИЙ (обмежений у якому-небудь відношенні), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ) підсил., ЖАЛЮ́ГІДНИЙ підсил., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., МІЗЕ́РНИЙ підсил., НІКЧЕ́МНИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил.; СКУПИ́Й (недостатній щодо кількості, якості і т. ін. Словник синонімів української мови
  10. худий — Худи́й, -да́, -де́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. худий — ХУДИ́Й¹, а́, е́. Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. — Як ти змарніла, Гаїночко! — промовив Зінько…— Сам гарний: жовтий, як віск, а худий; як скіпка, ще й очі позатягало (Гр. Словник української мови в 11 томах