худий
худи́й
I -а, -е.
Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло.
|| у знач. ім. худий, -дого, ч. Худорлява, виснажена людина.
|| Про частини тіла.
|| Нежирний (про м'ясо).
|| Виснажений, бідний (про ґрунт, рослинність).
|| Слабий, скупий, хисткий (про світло).
II -а, -е, заст.
Негарний, нехороший, поганий.
|| у знач. ім. худе, -дого, с. Що-небудь лихе, недобре; зло.
|| Недобрий, лихий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- худий — (який має тонке тіло) сухий, щуплий, марний, підсип.: прозорий, худющий, сухоребрий. Словник синонімів Полюги
- худий — худи́й прикметник сухорлявий Орфографічний словник української мови
- худий — [тільки (лиш, сама)] шкіра (шкура) та кістки (кості) в кого; [одні (самі, тільки)] кістки та шкіра, (шкура) в кого; одні кістки стирчать у кого; [аж] ребра знати на кому; [аж] ребра світяться у кого; [аж] хребет можна промацати через живіт у кого... Словник фразеологічних синонімів
- худий — (хто) сухий, не гладкий, с. кістки та шкура, шкура й кості, о. ребрами світить; (кощавий) сухоребрий; (- тіло) тонкий, сухорлявий; худе|се|нький, худавий, худорлявий, худющий, худий-худющий, худий як швайка; п! ХИРИЙ. Словник синонімів Караванського
- худий — Анемічний, безтелесий, безтілесний, видра (худа жінка), видря, виснаглий, виснажений, висохлий, вихуділий, вузькозадий, вузькотілий, глистуватий, глистяк, гострокостий, дистрофік, дохляк, дохляка, дохлякуватий, доходяга, драбинчастий, драбиняк... Словник синонімів Вусика
- худий — ХУДИ́Й¹, а́, е́. Який має недостатньо повне, тонке, сухорляве тіло; сухоребрий. – Як ти змарніла, Гаїночко! – промовив Зінько... – Сам гарний: жовтий, як віск, а худий; як скіпка, ще й очі позатягало (Б. Словник української мови у 20 томах
- худий — худи́й: ◊ худи́й як пес = худи́й як хорт ◊ худи́й як хорт про дуже худу людину (Франко) (ср, ст)||сухий як хорт, худий як пес Лексикон львівський: поважно і на жарт
- худий — син. глист у корсеті (скафандрі), молоток, набір кісток на батарейках. Словник жарґонної лексики української мови
- худий — БІ́ДНИЙ (обмежений у якому-небудь відношенні), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ) підсил., ЖАЛЮ́ГІДНИЙ підсил., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., МІЗЕ́РНИЙ підсил., НІКЧЕ́МНИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил.; СКУПИ́Й (недостатній щодо кількості, якості і т. ін. Словник синонімів української мови
- худий — Худи́й, -да́, -де́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- худий — ХУДИ́Й¹, а́, е́. Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. — Як ти змарніла, Гаїночко! — промовив Зінько…— Сам гарний: жовтий, як віск, а худий; як скіпка, ще й очі позатягало (Гр. Словник української мови в 11 томах