ударяти

Значення в інших словниках

1. ударяти — ударя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. ударяти — (чим) бити, стукати; (по плечу) плескати; (об воду) вдарятися; (об землю) кидати; (прикро) вражати; (в голову) (- кров) шугати, (- горілку) паморочити що; (в очі) (- світло) різати <с. засліплювати> що; (на що) ЖМ. звертати увагу; дк. Словник синонімів Караванського
3. ударяти — УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), рю, риш, док. 1. кого, що і без прям. дод., по чому, у що, об що. Чинити удар, удари; бити. – Ні! Не діжде..!... Словник української мови у 20 томах
4. ударяти — (вдаряти), -яю, -яєш, недок., ударити (вдарити), -рю, -риш, док. 1》 перех. і неперех., по чому, у що, об що. Чинити удар, удари; бити. || у сполуч. зі сл. по плечі. Плескати по плечах, виражаючи доброзичливе ставлення до когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ударяти — кров ударя́є (бу́хає) / уда́рила (забу́хала) в го́лову (до голови́) кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, збудження і т. ін. Кров бухала йому до голови, як морська хвиля (М. Фразеологічний словник української мови
6. ударяти — БИ́ТИ по чому, об що, у що і без додатка (стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь), ГАМСЕ́ЛИТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ГЕ́ПАТИ підсил. розм., ГИЛИ́ТИ підсил. розм., ГРІ́ТИ по чому, об що, у що, підсил. розм., ДУБА́СИТИ підсил. Словник синонімів української мови
7. ударяти — УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), рю, риш, док. 1. перех. і неперех., по чому, у що, об що. Чинити удар, удари; бити. — Ні! Не діжде..!... Словник української мови в 11 томах
8. ударяти — Ударяти, -ряю, -єш сов. в. уда́рити, -рю, -риш, гл. 1) Употребляется лишь сов. в.: ударить, несов. въ очень рѣдкихъ случаяхъ. Ударив кулаком у стіну. Рудч. Ск. І. 104. Та вирвала травиченьку, та вдарила по личеньку. н. п. Ударив києм. Куля вдарила. Словник української мови Грінченка