ударяти

ударя́ти

(вдаряти), -яю, -яєш, недок., ударити (вдарити), -рю, -риш, док.

1》 перех. і неперех., по чому, у що, об що. Чинити удар, удари; бити.

|| у сполуч. зі сл. по плечі. Плескати по плечах, виражаючи доброзичливе ставлення до когось.

|| Спричиняти удари, поштовхи внаслідок зіткнення з чим-небудь (перев. про вітер, хвилі і т. ін.).

2》 перех. і неперех. Навмисне завдавати кому-небудь ударів, намагаючись заподіяти біль чи вбити.

|| у сполуч. зі сл. об землю. Кинути з силою на землю кого-, що-небудь.

|| перен. Завдавати образи, болю, неприємності кому-небудь.

|| кого, по кому – чому, перен. Спрямовувати які-небудь дії, заходи проти когось, піддавати гострій критиці кого-, що-небудь.

3》 перех. і неперех., перен. Дуже впливати на кого-небудь; сильно вражати.

|| у сполуч. зі сл. в серце, по серцю, по нервах і т. ін. З особливою силою діяти на свідомість, почуття, викликаючи зворушення, жаль, роздратування тощо.

|| перев. у сполуч. зі сл. в голову. Несподівано з'явитися (про яку-небудь думку).

|| безос.

4》 перев. док., неперех., розм. Вистрелити або почати стріляти (з вогнепальної зброї).

|| безос.

|| Вистрелити або почати стріляти (про вогнепальну зброю).

5》 перех. і неперех. Влучати, вражаючи (про кулю, снаряд, блискавку і т. ін.).

|| безос.

6》 перев. док., перех. і неперех., по кому – чому, на кого – що, а також без додатка. Раптово атакувати ворога.

|| по кому – чому, перен. Почати енергійно боротися з чимось негативним.

|| перен. Спрямувати якісь заходи або гостру критику проти кого-, чого-небудь.

7》 перев. док., перех. і неперех., розм. Швидко, енергійно розпочати якусь дію або зробити, виконати і т. ін. що-небудь.

|| перев. док., також у сполуч. зі сл. гопак, тропак, метелиця і т. ін., розм. Почати швидко, з запалом танцювати.

|| фам. Швидко піти, побігти.

8》 перех. і у що. Ударом, ударами по чомусь, у що-небудь створювати звук.

|| у сполуч. зі сл. в бубон, в струни, по струнах і т. ін. Почати грати (на деяких музичних інструментах – ударних і струнних).

|| Голосно заспівати.

|| без додатка. Почати видавати характерні уривчасті звуки (про деяких птахів).

|| в що, на що, до чого, що. Сповіщати про щось, давати якийсь сигнал за допомогою звуків. Ударити на сполох. Ударити в набат.

9》 неперех. Звучати різко, сильно; лунати, розноситися.

|| Дзвоном позначати час (про ритмічні удари годинника).

|| безос.

|| із сл. грім. Раптово і з великою силою гриміти.

|| безос.

10》 неперех., рідко перех. Маючи значну інтенсивність, дуже освітлювати, сильно звучати, чутися, звичайно з силою діяти на органи чуттів людини (про світло, звуки, запах і т. ін.).

|| безос., чим.

|| у що, по чому. Проникати кудись, досягати чогось, яскраво освітлювати щось (про світло). Ударити в ніс.

11》 перев. док., неперех. Початися, настати раптово або з великою силою (про явища природи).

|| безос., чим.

|| Раптово увійти в чиєсь життя (про горе, біду і т. ін.).

|| Вибухати, спалахувати (про війну, повстання тощо).

12》 неперех. З силою вириватися назовні (про рідину, повітря і т. ін.); бити сильним струменем.

|| Рвучко, з силою підійматися вгору (про вогонь, полум'я).

13》 у сполуч. зі сл. у піт, в жар і т. ін., безос., перех., розм. Раптово викликати певний стан.

Ударило (вдарило) в сон кого — комусь захотілося спати.

14》 тільки недок., на що, неперех., перен., розм. Звертати увагу на що-небудь, зважати на щось.

|| Розраховувати на що-небудь, мати на увазі щось.

15》 у що, об що, неперех. Те саме, що ударятися (у 1 знач.).

16》 неперех., заст., рідко. Робити наголос на якомусь складі.