порошинка
ПОРОШИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пороши́на.
В чужому оці і порошинку бачить, а в своєму і сучка недобачає (Укр.. присл.., 1955, 216);
В кімнатці було чисто. Ніде не було ні порошинки (Н.-Лев., IV, 1956, 281);
Прозора вода враз скаламутилася, в ній затанцювали білі порошинки (Сенч., На Бат. горі, 1960, 32);
На ній [хлібині] іще іскрилися останні порошинки розвіяної вітром солі (Стельмах, І, 1962, 33);
— І кохання, і радощі, і горе — як усе минає. Що було нам дороге, над душу, — бачимо, аж порошинка пильна!.. (Вовчок, І, 1955, 225);
Крізь отвір у стелі пробивалися сліпучі промені сонця, в яких витанцьовували порошинки (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 166);
*Образно. Для Біди в його становищі цей випадок був би лише трагедією без порошинки гумору (Трубл., І, 1955, 49);
*У порівн. Ти як страшний магніт, і дівчина і жінка, раба і володар, моя і не моя, Для тебе я, немов залізна порошинка, не можу одірвать себе від тебе я (Сос., II, 1958, 158).
◊ Не дава́ти [і] пороши́нці впа́сти на кого — що — те саме, що Не дава́ти [і] пороши́ні впа́сти на кого — що ( див. пороши́на).
— Він порошинці не дав би впасти на її біле личко (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 142);
Оди́н (одна́, одне́), як пороши́нка в о́ці — те саме, що Оди́н (одна́, одне́), як пороши́на в о́ці ( див. пороши́на).
— Я ж знаю, що і я в тебе одна, як та порошинка ув оці (Кв.-Осн., II, 1956, 426).
Значення в інших словниках
- порошинка — пороши́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- порошинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до порошина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порошинка — ПОРОШИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пороши́на. В чужому оці і порошинку бачить, а в своєму і сучка недобачає (прислів'я); В кімнатці було чисто. Ніде не було ні порошинки (І. Словник української мови у 20 томах
- порошинка — до (найме́ншої) пороши́нки, перев. зі сл. прибира́ти, при́брано і под. Уживається для підсилення супровідного слова; якнайакуратніше. Прибрано до порошинки. Фразеологічний словник української мови
- порошинка — Пороши́на, -ни ж. 1) Порошина. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацькая слава. Макс. 2) Пылинка. Я вийму порошину тобі з ока. Єв. Мт. VII. 4. ум. порошинка. Словник української мови Грінченка