руч
РУЧ, розм.
1. невідм., ж. Те саме, що рука́ 1.
◊ На руч чию — на чию-небудь користь, чийсь бік.
Громада почала схилятися на руч Грицькову (Мирний, III, 1954, 50);
— Тимохо, ти… на чию руч говориш? (Ле, Побратими, 1954, 16);
На ско́ру руч — нашвидку.
А там поставлять закусити на скору руч чого-небудь (Сл. Гр.);
Під гаря́чу (серди́ту) руч — те саме, що Під гаря́чу ру́ку ( див. гаря́чий).
Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб бува не попобив тебе добре (Сл. Гр.);
Під п’я́ну руч див. пя́ний;
По (на) лі́ву руч див. лі́вий;
По (на) пра́ву руч див. пра́вий¹;
Руч об руч — те саме, що пліч-о-пліч 1.
Недарма осінь нас охотить До дії, руху, поривань. Руч об руч з нами вітер ходить (Бичко, Простота, 1963, 59);
Тягти́ руч за ким, чию — ставати на чий-небудь бік, бути на чиємусь боці, підтримувати когось.
Батько й собі за нею руч тягне (Барв., Опов.., 1902, 238);
Як дитина, вона тягла материну руч (Мирний, І, 1949, 396);
У лі́ву руч — те саме, що У лі́ву ру́ку ( див. лі́вий); У пра́ву руч див. пра́вий¹.
2. у знач. присл. За допомогою рук, руками.
Ішли [провідник-вартовий та Уляна Грицай] без стежки, дряпались руч (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 164).
Значення в інших словниках
- руч — руч 1 іменник жіночого роду рука розм. руч 2 прислівник за допомогою рук, руками незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- руч — розм. 1》 невідм., ж. Те саме, що рука 1). На руч чию — на чию-небудь користь, чийсь бік. На скору руч — нашвидку. 2》 у знач. присл. За допомогою рук, руками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- руч — РУЧ, розм. 1. невідм., ж. Те саме, що рука́ 1. 2. у знач. присл. За допомогою рук, руками. Ішли [провідник-вартовий та Уляна Грицай] без стежки, дряпались руч (Д. Бедзик). Під п'я́ну ру́ку (руч) див. рука́; По (на) пра́ву ру́ку (руч); З пра́вої руки́ див. Словник української мови у 20 томах
- руч — на ру́ку (заст. руч). 1. кому. Вигідний, зручний для кого-небудь. Пішла чутка, що до Межибожа .. має незабаром прибути хтось із царської родини. Ця новина дуже була на руку Семенові (М. Фразеологічний словник української мови
- руч — Руч въ выраженіяхъ: 1) у ліву руч. Влѣво. 2) у праву руч. Вправо. 3) руч-об-руч. Рука объ руку. Як спаруєтесь руч-об-руч докупи, то тоді убгає він тебе у руки. Харьк. г. під пяну руч. Подь пьяную руку. Ном. № 11734. Словник української мови Грінченка