руч

розм.

1》 невідм., ж. Те саме, що рука 1).

На руч чию — на чию-небудь користь, чийсь бік.

На скору руч — нашвидку.

2》 у знач. присл. За допомогою рук, руками.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. руч — РУЧ, розм. 1. невідм., ж. Те саме, що рука́ 1. ◊ На руч чию — на чию-небудь користь, чийсь бік. Громада почала схилятися на руч Грицькову (Мирний, III, 1954, 50); — Тимохо, ти… на чию руч говориш? (Ле, Побратими, 1954, 16); На ско́ру руч — нашвидку. Словник української мови в 11 томах
  2. руч — руч 1 іменник жіночого роду рука розм. руч 2 прислівник за допомогою рук, руками незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  3. руч — РУЧ, розм. 1. невідм., ж. Те саме, що рука́ 1. 2. у знач. присл. За допомогою рук, руками. Ішли [провідник-вартовий та Уляна Грицай] без стежки, дряпались руч (Д. Бедзик). Під п'я́ну ру́ку (руч) див. рука́; По (на) пра́ву ру́ку (руч); З пра́вої руки́ див. Словник української мови у 20 томах
  4. руч — на ру́ку (заст. руч). 1. кому. Вигідний, зручний для кого-небудь. Пішла чутка, що до Межибожа .. має незабаром прибути хтось із царської родини. Ця новина дуже була на руку Семенові (М. Фразеологічний словник української мови
  5. руч — Руч въ выраженіяхъ: 1) у ліву руч. Влѣво. 2) у праву руч. Вправо. 3) руч-об-руч. Рука объ руку. Як спаруєтесь руч-об-руч докупи, то тоді убгає він тебе у руки. Харьк. г. під пяну руч. Подь пьяную руку. Ном. № 11734. Словник української мови Грінченка