1. Словник синонімів української мови

вибухати

ВИБУХА́ТИ (про вибухові речовини, бомби, снаряди тощо — з дуже сильним звуком і великою руйнівною силою розділятися на частини, осколки), РОЗРИВА́ТИСЯ, РВА́ТИСЯ, ЗРИВА́ТИСЯ рідше, ЛО́ПАТИСЯ розм. — Док.: ви́бухнути, розірва́тися, рвону́тися, зірва́тися, шара́хнути розм. Велика авіабомба вибухнула перед самим будинком суду (О. Довженко); Враз біля батареї з тріском розірвався снаряд (П. Панч); З противним крекотом рвалися міни (І. Ле); Тут і міни, і снаряди лежать у землі, що не зірвалися (З. Мороз); — А тут ще бомба поблизу шарахнула (О. Гончар).

ВИБУХА́ТИ (розлітатися на частини від вибуху), РОЗРИВА́ТИСЯ. — Док.: ви́бухнути, розірва́тися. Почали рватися боєприпаси, потім вибухнув перший танк (В. Кучер); В повітрі з'являлися не то білі кружечки, не то маленькі пухирі, які росли, росли, розривалися беззвучно (М. Томчаній).

ВИБУХА́ТИ (раптово виникати, починатися з великою силою), СПАЛА́ХУВАТИ. — Док.: ви́бухнути, спалахну́ти, нагря́нути. Вибухнула революція; Незадовго до приїзду Шевченкового в Корсунь там спалахнуло повстання (B. Дарда); Коли нагрянула війна — чашу лиха випив він сповна (І. Гончаренко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибухати — (про вибухові речовини) рватися, розриватися. Словник синонімів Полюги
  2. вибухати — ви́бухати дієслово доконаного виду розм. вибуха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. вибухати — I в`ибухати-аю, -аєш і вибухнути, -ну, -неш, док., перех., розм. Раптом вимовити, викласти все одразу. II вибух`ати-аю, -аєш, недок., вибухнути, -ну, -неш; мин. ч. вибухнув, -нула, -нуло і рідше вибух, -ла, -ло; док. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вибухати — ВИБУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́БУХНУТИ, ну, неш; мин. ч. ви́бухнув, нула, ло, рідше ви́бух, ла, ло; док. 1. Розриватися з дуже сильним звуком і великою руйнівною силою (про вибухові речовини, бомби, снаряди і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  5. вибухати — (-аю, -аєш) недок.; жрм. Відчувати оргазм. <...> ітепер я вибухав просто в її рот, просто в неї, вже не просто стогнучи, а мало не горлаючи від задоволення, і ще, і ще, і ще... (Ю. Покальчук, Те, що на споді). Словник жарґонної лексики української мови
  6. вибухати — ВИ́БУХАТИ, аю, аєш і ВИ́БУХНУТИ, ну, неш, док., перех., розм. Раптом вимовити, викласти все одразу. ВИБУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́БУХНУТИ, ну, неш; мин. ч. ви́бухнув, нула, ло і рідше ви́бух, ла, ло; док. Словник української мови в 11 томах