виносити

ВИНО́ШУВАТИ (довго, детально обмірковувати думку, ідею тощо), ПЛЕКА́ТИ, КОХА́ТИ, ВИКО́ХУВАТИ, ГОЛУ́БИТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ, НОСИ́ТИ (про мрію, надію — мати, містити в собі, зберігати). — Док.: ви́носити, ви́плекати, ви́кохати. Він уже давно виношував думку заснувати в селі кооперацію (В. Речмедін); Плекав (Мамай) одвічну мрію: не воювати, не гарбати, не ярмити нікого (О. Ільченко); Вони вчилися, подругували, вкупі кохали свої молоді заміри (Дніпрова Чайка); (Конон:) Я вже більш трьох років викохую у своїм розумі думку про те, щоб вернутись у рідне село (М. Кропивницький); Голублячи таку думку в серці, непримітно переходив він безкраї степи без утоми (Панас Мирний); Пестила (Маланка) мрію про землю, а земля встала проти неї ворожа, жорстока, збунтувалась і втікла з рук (М. Коцюбинський); Заньковецька все життя леліяла мрію зіграти Катерину в "Грозі" (М. Рильський); Де батько впав і мати де — не знає Ганна й досі. А дід Ілько все жде, все жде, надію в серці носить (П. Дорошенко).

ВИНО́СИТИ (про воду, вітер — захоплюючи зі собою, залишати де-небудь), ВИКИДА́ТИ. — Док.: ви́нести, ви́кинути. Так вода весняна виносить мул і хмиз, і баговиння зо дна ріки (Леся Українка); Вітер хвилю на морі гойдав, Рвав із рибою наші сітки, Викидав із намулом скіпки (П. Воронько).

ВИСТАВЛЯ́ТИ (забираючи звідки-небудь, ставити назовні), ВИНО́СИТИ, ВИСУВА́ТИ, ВИСО́ВУВАТИ. — Док.: ви́ставити, ви́нести, ви́сунути. А на теплого Олекси сусіда виставляє з льоху бджіл на сонце (Ю. Яновський); Часто удень.. висувала з кутка Гафійчину скриню і переглядала її убоге шуплаття (М. Коцюбинський). — Пор. 2. висува́ти.

ВИ́ТРИМАТИ (знайти в собі сили перебути стан великого фізичного або морального напруження, болю, несприятливих умов і т. ін.), ВИ́ДЕРЖАТИ, ЗНЕСТИ́, ПЕРЕНЕСТИ́, ВИ́ТЕРПІТИ, ПЕРЕТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕЖИ́ТИ, ІСТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕСТРАЖДА́ТИ, ВИ́НЕСТИ розм., ПЕРЕТРИВА́ТИ розм., ВДЕ́РЖАТИ (УДЕ́РЖАТИ) розм. рідко, ВИ́ДИХАТИ розм. рідко, ВИ́ТРИВАТИ діал.; ДОТРИ́МАТИСЯ, ДОДЕ́РЖАТИСЯ (до певного часу); ПЕРЕВАРИ́ТИ розм., ПЕРЕТРАВИ́ТИ розм. (перев. з запереч. н е — важко, через силу переносити кого-, що-небудь). — Недок.: витри́мувати, виде́ржувати, зно́сити, перено́сити, вите́рплювати, перете́рплювати, пережива́ти, терпі́ти, вино́сити, дотри́муватися, доде́ржуватися, перева́рювати, перетра́влювати. Раїса чує, що ноги її не витримають, ось-ось підігнуться (М. Коцюбинський); Його залізне тіло витримувало й не таку біганину (Ю. Яновський); Її змучене, помарніле лице скинулось на лице людини, що видержала важку хворобу (І. Нечуй-Левицький); Хай на Сибір засилають, — Ми всі тортури знесем! (пісня); Минуло стільки літ у самоті... Не вірила, що можна у житті Таке перенести, Таке перетерпіти... (Л. Забашта); Там батько.. Не витерпів лихої долі, Умер на панщині! (Т. Шевченко); Багато всякого лиха та горя довелося йому (Шевченкові) пережити на своєму віку (Панас Мирний); Вона сього не стерпить, вона ані одної хвилі не знесе, щоб нею так поневіряв той чоловік (І. Франко); За те, що син тебе кохає, Що внук матусенькою зве, — Вона усе перестраждає, Вона усе переживе (М. Гірник); Мою любов я тільки їй (Україні) віддам! За муки всі, що винесла в неволі (В. Сосюра); — Ми спільно перетривали тисячні пригоди і негоди (І. Франко); "Пустіть!.. кричить Рябко: — не будь я песький син, Коли вже вдержу більш!.." (П. Гулак-Артемовський); Цілий тиждень Сергій провалявся в бараку, ледве видихав (Г. Коцюба); Йому ще байдуже, але бідна Настя навряд чи витримає (М. Коцюбинський); Скрутно прийшлася година голодна: З осені хліб купували; ..Всилу додержались, поки робота Знову у полі відкрилась (І. Манжура); Не переварюю я Масла, дуже він масний, гумовий, а от не впіймав за руку — не тягни до буку, як каже закарпатець Михайло (А. Хижняк); — Страх не люблю ябед, просто не перетравлюю їх зовсім (М. Чабанівський).

ДОРІ́ВНЮВАТИ (бути рівним, величиною відповідати чомусь), РІВНЯ́ТИСЯ рідше, ВИНО́СИТИ зах. Населення України дорівнює кількості населення найбільших держав Європи (з журналу); Так життя своє прожити, щоб воно рівнялось ста життям — це велика честь для людини, це доблесть людини (П. Тичина); Місячна плата члена виносила 10 гульденів, то розуміється, що бідолахам був доступ до сеї компанії неможливий (І. Франко).