останній

ВИРІША́ЛЬНИЙ (який приводить до завершення, до закінчення чого-небудь), ГЕНЕРА́ЛЬНИЙ, ОСТАТО́ЧНИЙ, ОСТА́ННІЙ, РІШУ́ЧИЙ. Полки готувались до вирішального штурму (О. Гончар); Був концерт... не концерт, а генеральна репетиція (І. Нечуй-Левицький); Там починався остаточний і вирішальний бій (Ю. Яновський); Останній наступ я веду на римські легіони (В. Сосюра); Нарешті він раз зважився на рішучий крок (І. Франко).

ЗАВЕРША́ЛЬНИЙ (який завершує, закінчує що-небудь), ЗАКЛЮ́ЧНИЙ, ПІДСУМКО́ВИЙ, ФІНА́ЛЬНИЙ, ОСТА́ННІЙ, КІНЦЕ́ВИЙ (КІНЦЬОВИ́Й), ПРИКІНЦЕ́ВИЙ. Роман "Перекоп", що з'явився через кілька років після "Таврії", став другою, завершальною книгою дилогії (Л. Новиченко); Цей шрам, ніби останній, завершальний штрих художників, домальовував це прекрасне обличчя (І. Ле); Шульга, разом з фізиком Мезенцевим, підводили підсумки заключної сесії випробувань однієї важливої деталі (Н. Рибак); Підсумковий курс лекцій; Фінальний матч цього сезону нам довелося грати пізно (Ю. Смолич); З приємністю дізнався, що ІV і останній том Вашого дуже цінного словника уже вийшов (М. Коцюбинський); Кінцеві результати; Один з робітників-ремонтників, які допомагали Яцубі, давав господареві вже прикінцеві поради (О. Гончар).

КІНЦЕ́ВИЙ (КІНЦЬОВИ́Й) (який перебуває, розташований на кінці, в кінці чогось), ПРИКІНЦЕ́ВИЙ, ОСТА́ННІЙ (який закінчує собою ряд однорідних предметів, явищ, дій тощо); КРА́ЙНІЙ (який міститься скраю, на межі чогось). До кінцевої зупинки залишилось не більше як тридцять кілометрів (О. Донченко); Оглядає останні вагони, молотком об колеса дзвенить (В. Сосюра); Ліс.. порідшав: крайні його буки стояли поодинці (М. Томчаній).

НОВИ́Й (який щойно з'явився й ще не втратив своєї новизни), ОСТА́ННІЙ, СВІ́ЖИЙ підсил. Нові дані; Автомобіль нової серії; Кинув роботу (Сулейман) й почав оповідати синові останню новину, яка вже облетіла Бахчисарай (М. Коцюбинський); Робітники.. підходили до дошки об'яв і розглядали свіжі плакати (П. Панч).

ОСТА́ННІЙ (єдиний, що зберігся, залишився; який, вичерпуючись, підходить до кінця), ОСТА́ТНІЙ заст., ПОСЛІ́ДНІЙ діал. По зруділих стернях, затканих бабиним літом, ми збирали останні квітки (М. Коцюбинський); Утрачено останні сподівання, нарешті — вільний, вільний, вільний ти (В. Стус); Отак вона научала, Болящих лічила. А з убогим остатньою Крихтою ділилась (Т. Шевченко); Продали у неборяги Посліднюю шкапу (В. Забіла).

ОСТА́ННІЙ (який не можна далі переносити — із сл. термін, строк, час і т. ін.), КРА́ЙНІЙ, ГРАНИ́ЧНИЙ, ПОСЛІ́ДНІЙ діал. Останній строк подачі журналу; Постараюся зробити це скоріше, але як крайній термін — визначають два місяці (М. Коцюбинський); 2 роки — граничний строк зберігання продукції; Ваш лист нагадав мені, що сьогодні уже і той день, котрий Ви встановили як послідній у нашій умові (Панас Мирний).

ОСТАТО́ЧНИЙ (який не підлягає зміні, перегляду або скасуванню — про рішення, відповідь і т. ін.), ОСТА́ННІЙ, РІШУ́ЧИЙ, БЕЗПОВОРО́ТНИЙ підсил., ДОКОНЕ́ЧНИЙ. Після школи піду в медичний. Уже ніяких вагань, рішення остаточне (О. Донченко); Остаточний вирок; (Річард:) Скажи їй тільки: вороття немає. (Джонатан:) І се останнє слово? (Річард:) Так, останнє (Леся Українка); Настя, здається, любила його, але якось не важилась сказати йому рішуче слово (М. Коцюбинський); Рішуча відмова; Вирішення покинути "Березову дачу.." було твердим і безповоротним (В. Козаченко); Це рішення з'явилося ще там, на командному пункті.., і тільки тепер оформилося, стало ясним, окресленим і доконечним (В. Собко).

ПЕРЕДСМЕ́РТНИЙ (який передує смерті, відбувається перед смертю), ОСТА́ННІЙ, СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ, СМЕ́РТНИЙ (який супроводить смерть). Коли спитали його судді: "Яке твоє передсмертне останнє бажання", сказав Марусяк: — Дайте мі флоєру (Г. Хоткевич); Денис.. подивився на Тетяну останнім поглядом. Сніжна білизна вкрила його обличчя (О. Довженко); Всюди смертельне хропіння, крик, рев роздирали небеса (Н. Кобринська); — На фронті під громи й крики смертні — я бачив тебе (А. Головко).

ПОГА́НИЙ (який не має позитивних якостей, властивостей, не заслуговує на позитивну оцінку, не відповідає поставленим вимогам), НЕДО́БРИЙ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНИЙ, НЕГА́РНИЙ, НЕГО́ЖИЙ, НЕХОРО́ШИЙ, НЕЛА́ДНИЙ, ЖАХЛИ́ВИЙ підсил., ПОГАНЕ́НЬКИЙ розм., КЕ́ПСЬКИЙ розм., НЕЗУГА́РНИЙ розм., АБИ́ЯКИЙ розм., КАЗНА-ЯКИ́Й розм., НІЯ́КИЙ розм., ТАКИ́Й-СЯКИ́Й розм., НЕВІ́РНИЙ розм., НЕВА́ЖНИЙ розм. рідше, ЛИХИ́Й розм., ПОГАНЮ́ЧИЙ підсил. розм., ПРЕПОГА́НИЙ підсил. розм., ПАРШИ́ВИЙ підсил. розм., ПАСКУ́ДНИЙ підсил. розм., ПІДЛИЙ підсил. розм., ЧОРТЗНА́-ЯКИ́Й зневажл., ЛЕДА́ЧИЙ зневажл., ЧОРТІВ лайл., БІ́СІВ лайл., ЧОРТЯ́ЧИЙ лайл., ХУДИ́Й заст., ЛЕ́ДА-ЯКИ́Й діал., ШПЕ́ТНИЙ діал.; НЕДОБРОЯ́КІСНИЙ, НЕЯ́КІСНИЙ (незадовільної якості); НЕЗАВИ́ДНИЙ, МИ́РШАВИЙ, ДРАНТИ́ВИЙ діал., ЗЛИДЕ́ННИЙ діал. (перев. зовні); ОСТА́ННІЙ, ПОСЛІДУ́ЩИЙ розм. (найгірший серед інших). В житті не так усе просто, як йому здавалося. Навіть серед односельчан виявилися хороші і погані люди: одним можна вірити, іншим — ні (Григорій Тютюнник); Гордєєв усю ніч пік у кухонній юрті пироги і все хвилювався, що дріжджі погані (З. Тулуб); — Недобрий, дочко, сьогодні зварила борщ. Мабуть, і сьогодні сало збігло (І. Нечуй-Левицький); Коли весь комітет одноголосно визнав її роботу незадовільною, дівчина ледве перемогла себе, щоб не піти з кімнати, грюкнувши дверима (О. Донченко); Як воно чудно: повернеться життя до тебе негарним, чорним своїм боком — і якимсь поганим здається все на світі (Г. Хоткевич); Літав соловейко в рожевий городчик, Кохав-бо він рожу, А поруч коханки він навіть не бачив Тернину негожу (А. Кримський); (Іван:) Аби тільки ми не зробили якогось нехорошого вчинку, з яким дружба не може миритись (І. Микитенко); Міщанська вулиця відразу відчула щось неладне (Н. Рибак); В оці вранішні години він багато думає.. про все, що завгодно, аби тільки не згадувати тієї жахливої ночі (А. Дімаров); Хто б ризикнув з цього сморчка зробити хоч би поганенького вояку (М. Хвильовий); З вигляду головного лікаря здогадався (Роман Кирилович), що справи кепські (В. Дарда); Коли ж недокурок впав долі, мовив (дід) статечно: "Більше такого не роби, внучку, то незугарні справи" (В. Скуратівський); (Мати:) Політниця з тебе абияка, тащити сіна — голова боліла... (Леся Українка); Господар з Юзьо Крапивницького був казна-який .. Двір в нього був запущений, а на полі родили бур'яни (С. Чорнобривець); Рибалка з нього був ніякий (Ю. Яновський); — Таке-сяке (ліжко) зляпав, а все ж буде краще на йому, ніж долі (С. Васильченко); Пішла б вона гуляти того-таки самого вечора, коли б не той вовк невірний з лісу (Марко Вовчок); Дивлюсь — усі якісь чудні Мені здаються хлопці. В очах у кожного смішок, Все надто підозріло. Невже зробив якийсь грішок? Неважне, значить, діло... (С. Воскрекасенко); Лихий передобідок і найліпший обід попсує (прислів'я); Воно-таки доведеться чарку горілки випити. І поганюча ж вона, і гірка, а от люблю її (А. Шиян); Згарський лишив Калиновича в препоганім настрою (І. Франко); Від паршивого берега відчалив, а на паскудний прибився (М. Стельмах); (Професор:) Надзвичайно підла погода. Вдень було ясно, а тепер дощ і сніг (І. Кочерга); Думають тільки про мед у своїх льохах. Переймають чортзна-які звичаї. Гидують своєю мовою (О. Довженко); На ледачій землі і трава не росте (прислів'я); — Чи скоро ж той чортів перевіз? — гукнула вона (Ю. Смолич); — А ти чого посміхаєшся? — Такий бісів характер маю (М. Стельмах); (Никодим (несамовито):) Не говори чортячим язиком до мене! Бо ти холодними речами отруту мені в душу ллєш (І. Карпенко-Карий); (Омелько:) Дай же, Боже, гуляти нам тихо, без сварки і без худого слова! (М. Кропивницький); Леда-якого бортника і мед ледачим пахне (Словник Б. Грінченка); Старого і шпетного.. полюбила (пісня); Чекати на високий урожай не можна, якщо покладеш у ґрунт недоброякісне зерно (з журналу); Ґудзики з бази виписали такі грубі, неякісні, що ніяк до того матеріалу не пасували (В. Козаченко); "Хай він і в цій незавидній робочій одежі, а я пишаюся ним", — мовби каже дівчина, вчепившись за батька (О. Гончар); Савка махнув батогом і так натягнув віжки, ніби правив не миршавими коненятами, а казковими зміями (М. Зарудний); Він був бідний зарібник, а вона також не мала хати. Наймала якусь дрантиву хатчину (О. Кобилянська); Такий собі злиденний будиночок, та ще й репнутий по фасаду з самої гори донизу (І. Багряний); Він Теж не з останніх (тут повів рукою На збіжжя, в другій складене кімнаті, — Пшеницю й кукурудзу золоту)... (М. Рильський); Правда, й Кирило Тур був у Січі не послідущий, був козак-душа (П. Куліш). — Пор. 1. бридки́й, 1. нікче́мний.

РЕ́ШТА (усі предмети, істоти, крім згаданих); І́НШІ, ОСТА́ННІ розм. Коли рушили, пропустив повз себе перші й другі сани і побіг рядом з останніми, тримаючись рукою за голоблю. Решта бійців бігли біля інших саней (А. Головко); З вихованців Брянського в роті ще залишились Роман і Денис Блаженки, телефоніст Маковей, веселий білкастий подоляк Хома Хаєцький, старшина Багіров та декілька інших (О. Гончар); І ся гадка уже запалила, уже відогнала всі останні (Г. Хоткевич).