1. Словник синонімів української мови

повинність

ОБОВ'ЯЗОК (те, що треба беззастережно виконувати відповідно до вимог суспільства або з власного сумління), ПОВИ́ННІСТЬ розм., ПРИНУ́КА розм., ДОВГ розм., ВІДБУ́ЧА заст. Вона мусила бути розумніша, краща, достойніша, ніж досі була — любов клала на неї цей обов'язок (В. Підмогильний); Старий Завадка, до обов'язків якого належало сортування пошти, виконував свою повинність з приємністю (Ірина Вільде); — Заспокойтесь, пане Домбровський, — спокійно промовив генерал. — Це добре, що ви самі, без принуки, прийшли до нас (П. Гурієнко); — Скажіть мені, непевні, доки вам злих щадити та блудних? — Ваш довг — справдить людські закони байдуже до вельможних лиць (П. Грабовський); Хай одбуває відбучі (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повинність — пови́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. повинність — див. ОБОВ'ЯЗОК; П. посада. Словник синонімів Караванського
  3. повинність — [повин':іс'т'] -н:ос'т'і, ор. -н':іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. повинність — -ності, ж. 1》 іст.Обов'язок селян безплатно виконувати примусові роботи на поміщиків та органи державного управління. 2》 Обов'язок, що його повинні виконувати всі громадяни для задоволення державних або місцевих громадських потреб. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. повинність — Пови́нність, -ности, -ності, -ністю; -ності, -стей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. повинність — ПОВИ́ННІСТЬ, ності, ж. 1. іст. Обов'язок селян безплатно виконувати примусові роботи на поміщиків і органи державного управління. 2. Обов'язок, який повинні виконувати всі громадяни для задоволення державних або місцевих громадських потреб. Словник української мови у 20 томах
  7. повинність — ПОВИ́ННІСТЬ, ності, ж. 1. іст. Обов’язок селян безплатно виконувати примусові роботи на поміщиків і органи державного управління. Відомо, що податі й повинності з російського селянина зберегли на собі величезні сліди середньовіччя (Ленін, 17, 1971, 91). Словник української мови в 11 томах
  8. повинність — Повинність, -ности ж. 1) Долгъ, обязанность. Левиц. Пов. 333. Забудь отця, забудь і матку, лети повинность ісправлять. Котл. Ен. V. 43. 2) Повинность. Люде панів не слухають, повинности не відбувають... Сами пани бідні свині заганяють. Грин. III. 565. Словник української мови Грінченка