постановити

ВИ́РІШИТИ (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), ПОСТАНОВИ́ТИ, РІШИ́ТИ, НАДУ́МАТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ, ВИ́МИСЛИТИ, ВИ́ЗНАТИ, ПОКЛА́СТИ, ПОЛОЖИ́ТИ розм., ПРИСУДИ́ТИ розм., РІШИ́ТИСЯ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., НАВА́ЖИТИ розм., НАРА́ЯТИСЯ розм., ПОСТА́ВИТИ заст., ПРИРА́ДИТИ діал.; ЗАПОВЗЯ́ТИСЯ, ЗАВЗЯ́ТИСЯ розм., НАПОЛЯГТИ́СЯ розм., НАПОСІ́СТИСЯ розм., НАВРА́ТИТИСЯ розм. рідко, НАПОВРА́ТИТИСЯ діал. (твердо вирішити здійснити що-небудь). — Недок.: вирі́шувати, виріша́ти рідко поклада́ти, постановля́ти, ріша́ти, вимишля́ти, прису́джувати, поріша́ти, нава́жувати. — А ми вирішили тікати на батьківщину (З. Тулуб); Вони.. постановили тікати з села на далекі сахарні (І. Нечуй-Левицький); Соломія рішила покористуватись вільним днем та грошима й забігти в Галац — купити Остапові теплу одежинку (М. Коцюбинський); Як виміркував, так і зробив (І. Франко); Павло визнав за краще промовчати (А. Головко); Самі вони були малописьменні, а дочку поклали будь-що вивести в люди (П. Панч); Положили, щоб Оксану одбити в ляха того ж самого вечора (Марко Вовчок); Пішла вона до сусідів Поради просити... Присудили сусідоньки У наймах служити (Т. Шевченко); Їхати з ними учителькою їх дочки рішитись не могла б без великої крайності (Леся Українка); — Ми оце порішили отаманом його поставити (Панас Мирний); (Золотницький:) Я наважив одружити Яся з Наталкою (Б. Грінченко); (Омелько:) Нараялись ми прохати вас, щоб знов прийняли нас на цю зиму у вашу господу (М. Кропивницький); Химочка поставив для себе — вийти в поле цілим селом (Г. Епік); Діти прирадили власне цього дня зробити собі спільну прогулянку (І. Франко); Меланія мовби навмисне заповзялася розвінчати всі його творчі задуми (О. Гончар); Дряпнула Бурка по серці така фальшивість приятеля, завзявся відплатити йому (І. Франко); Наполігся пан одібрати у мене землю (Словник Б. Грінченка); Вона мене напосілась із світу зігнати (С. Руданський); Гриць навратився не дотикатися до страви (С. Добровольський). — Пор. заду́мати.

ОРГАНІЗО́ВУВАТИ (проводити певні заходи громадського значення, забезпечувати здійснення чого-небудь); УЛАШТО́ВУВАТИ (ВЛАШТО́ВУВАТИ), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ, УПОРЯДЖА́ТИ (ВПОРЯДЖА́ТИ) рідше, ЗАРЯ́ДЖУВАТИ діал., НАРЯДЖА́ТИ діал. — Док.: організува́ти, зорганізува́ти, улаштува́ти (влаштува́ти), підгото́вити, пригото́вити (приготува́ти), упоряди́ти (впоряди́ти), заряди́ти, наряди́ти, поста́вити (зі сл. справа, робота тощо), постанови́ти. — Будемо творити літературу, організовувати інтелігенцію (М. Коцюбинський); Влаштовувати концерти; Підготувати художню виставку; Уся Вітчизна готувала цей наступ (І. Ле й О. Левада); Другий рік уже, як міська інтелігенція лагодиться впорядити спектакль (С. Васильченко); Вона була би дуже радо зарядила сходини зі Славком зараз тоді, як поздоровіла, та тільки перебила її у цім її тітка (Лесь Мартович); Ніби серед будня несподівано (хлопці й дівчата) свято собі нарядили (С. Васильченко); Він знає, як діло поставити треба (І. Цюпа); От я постановив свій хор так, що всі люди на селі хвалять (І. Нечуй-Левицький).

ПРИЗНА́ЧИТИ (офіційно надати комусь право займати певну посаду, доручати виконувати якісь обов'язки), ПРИСТА́ВИТИ, ПРИЛУЧИ́ТИ, ПОСТА́ВИТИ розм., НАСТА́ВИТИ розм., НАСТАНОВИ́ТИ розм., ПОСТАНОВИ́ТИ розм., ПОСАДИ́ТИ розм.; ПРИСЛА́ТИ, ПОСЛА́ТИ (направити звідкись); ПРИКРІПИ́ТИ (перев. тимчасово, іноді під шефством певної особи). — Недок.: призначати (призна́чувати рідко), приставля́ти, прилуча́ти, ста́вити, настановля́ти, присила́ти, посила́ти, прикрі́плювати (прикріпля́ти). Івана призначили помічником лісничого, і він поступово втягнувся в звичну роботу (М. Зарудний); Баба Зінька приставила готувати обід молодиць, котрі добре знали куховарську справу (І. Нечуй-Левицький); До нічної варти прилучили козака, що вчора заробив потиличника (Я. Качура); (Крилата:) Карпа Корнійовича треба підтримати. (Василина:) От би його на голову колгоспу поставити (О. Корнійчук); — Шануйся ж оце, — навчають мене, — годи панові, чоловіком наставить: писарюватимеш собі в сухому та в теплому (А. Тесленко); Комісію по розподілу кормів уклали. Мене її головою настановили (Ю. Мушкетик); — А тепер слово має товариш Дорош. Прислали його до нас і буде він робити на фермі (Григорій Тютюнник); Її стали вчити працювати на свердлувальному верстаті і вчителем прикріпили свердлувальника Стьопу Шемшуру (О. Донченко).

УХВАЛИ́ТИ (винести колективне рішення), ПОСТАНОВИ́ТИ, ВИ́РІШИТИ, УРА́ДИТИ, ПРИГОВОРИ́ТИ заст. — Недок.: ухва́лювати, постановля́ти, вирі́шувати, ура́джувати, пригово́рювати. Скликали сход оце сьогодні та й постановили: до вечора все знести на місце (А. Головко).

СТА́ВИТИ (надавати комуабо чому-небудь вертикального, стоячого положення), СТАНОВИ́ТИ розм., СТА́ВЛЯТИ розм.; ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУЛЮВАТИ), УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ) (певним чином, звичайно надійно, зручно). — Док.: поста́вити, постанови́ти, притули́ти, установи́ти (встанови́ти). Орест уміщує бюст під рослиною, а дошку ставить тим часом біля стіни (Леся Українка); Уляна.. відрізала окраєць хліба, поставила два череп'яних кухлі (Григорій Тютюнник); Один сина проклинає, З хати виганяє, Другий свічечку, сердешний, Потом заробляє Та ридаючи становить перед образами — Нема дітей!.. (Т. Шевченко); Сто юних дівчат і сто хлопчиків-одногодків Страви на стіл подають і ставлять кубки різьблені (М. Зеров); Щоб прискорити роботу, монтували (монтажники) блоки конструкцій на землі і потужним краном установлювали всю споруду на належне місце (Д. Ткач). — Пор. 1. поміща́ти.