середина

ДУША́ (внутрішній світ людини з її почуттями, переживаннями, настроями), ДУХ, НУТРО́ розм., СЕРЕ́ДИНА розм., УТРО́БА розм., ДУШИ́ЦЯ зневажл. Вічна легенда про двох братів, вирізьблена на далекому місяці, бентежить душу, як і завжди, .. своєю трагедією (І. Багряний); Як не любити роботи розумної, Праці, що дух веселить? (М. Рильський); Раніше Мар'ян перед Глущуком своє хиже нутро маскував солодкими словами (С. Чорнобривець); Такий мій характер, така моя середина, і я не раз обливав слізьми свої руки, схиливши голову на них, не в силі хоч раз цього позбутися (Ю. Яновський); Бажання куці, та неситі й злі. Дарма таїть їх немічна утроба (Л. Дмитерко); Він зібрав всі сили, всю рішучість, на яку спроможна була його мізерна душиця (З. Тулуб).

НУ́ТРОЩІ мн. (внутрішні органи людини або тварин), СЕРЕ́ДИНА, НУТРО́ розм.; ТЕ́ЛЬБУХИ мн., ПО́ТРУХ (ПО́ТРОХ рідше) перев. мн., БАБЕ́ШКИ мн., діал., ПО́ДРІБ діал. (нутрощі вбитої тварини; зневажл. — про внутрішні органи людини); БЕ́БЕХИ мн., розм., БЕ́ЛЬБАХИ (БЕ́ЛЬБУХИ) мн., зневажл., ПЕЧІНКИ́ мн., розм. (звичайно про внутрішні органи людини); ЛІ́ВЕР (нутрощі забитої тварини, що вживаються в їжу). Мені здавалось, що, доки ми доїдемо до станції, у мене, та, певне, і у всіх пасажирів, поодлітають нутрощі (О. Досвітній); Після Покрови знову знайшов (Тодір) біля Синяви свою худобину з виїденою серединою (М. Стельмах); Жандарми позбавили його слуху й скалічили на все життя його нутро (О. Досвітній); Залізла колька у груди (Андрію), вчепився кашель. Печінки вивертало, по ночах ніхто спати не міг (М. Коцюбинський); Пиріжки з лівером.

СЕРЕ́ДИНА (місце, однаково віддалене від країв, кінців чого-небудь, центральна частина чого-небудь), ЦЕНТР, ОСЕРЕ́ДОК, ОСЕРЕ́ДДЯ рідше.; ФО́КУС. В середині гуртка Долон, колишній наречений Кассандри (Леся Українка); У центрі майдану білів парусиновий намет (А. Шиян); А полум'я йшло далі в осередок току, до клуні (І. Нечуй-Левицький).

СЕРЕ́ДИНА (внутрішня частина чого-небудь), СЕРЦЕВИ́НА, ВНУ́ТРІШНІСТЬ, ОСЕРЕ́ДОК, ОСЕРЕ́ДДЯ рідше, НУ́ТРОЩІ розм., НУТРО́ розм. Він кусав пиріг і виколупував пальцем з середини сливи (М. Коцюбинський); Серцевина стебла; Оминувши подвір'я Морозенків, Левко бере майже до самої серцевини лісу (М. Стельмах); Приймак приковував .. його увагу.. Червоний, великий мак, з чорними осередками (Н. Кобринська); Аже трясся (Йойна), щоб узяти лампу і при її світлі заглянути в нутро ями (І. Франко).

СЕРЕ́ДИНА (місце або час, однаково віддалені від початку й кінця чого-небудь), ПОЛОВИ́НА. Се така робота, що її можна писати і з початку, і з кінця, і з середини (М. Коцюбинський); В середині грудня Кутузов зі штабом вступив у звільнене козаками Платова Вільно (П. Кочура); Пан Пістряк і каже: — Та наш кривий іще не сотворив дошкандибанія і до половини путі (Г. Квітка-Основ'яненко); — Як се? Та ж тепер половина квітня, що ж се у вас так рано вакації! (Леся Українка).