брикун див. бешкетник; дитина; непокірний Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me брикнути брикунець Значення в інших словниках брикун — брику́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови брикун — БРИКУ́Н, а́, ч., розм. Бриклива тварина. Баран-брикун. Словник української мови у 20 томах
Значення в інших словниках брикун — брику́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови брикун — БРИКУ́Н, а́, ч., розм. Бриклива тварина. Баран-брикун. Словник української мови у 20 томах