брикун
див. бешкетник; дитина; непокірний
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
брикун —
брику́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
брикун —
БРИКУ́Н, а́, ч., розм. Бриклива тварина. Баран-брикун.
Словник української мови у 20 томах