пень
I
корнадка, корнак, корневище, корняк, корч, корчака, надовб, надовбень, пенечок, пеньок, пеньочок, штурпак
II
див. дровітня
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пень — Пень: — в окр. значенні: генетичний корінь [52] — стовбур, колода, пеньок; мати на пеньку: мати злість, затямити собі щось проти когось [IV] Словник з творів Івана Франка
- пень — (залишок зрізаного дерева) (малий) пеньок, корч; (бджіл) вулик. Словник синонімів Полюги
- пень — пень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пень — Пень. 1. Стовбур дерева Тонкі ніжні берези поперепліталися з поважними дубами і ясними літніми ночами блистять, мов у срібло одягнені їх листя дрижить неспокійно, а граціозні, легко повигинані пні приманюють до себе ніжністю та білістю, мов русалки (Коб. Українська літературна мова на Буковині
- пень — пня, ч. 1》 Нижня частина стовбура дерева, яка залишилась на корені після того, як дерево зрубали, спиляли, зламали і т. ін. || перен., розм. Про нерозумну чи байдужу до всього, до всіх людину. 2》 розм. Те саме, що пеньок 2). 3》 діал. Вулик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пень — ПЕНЬ, пня, ч. 1. Нижня частина стовбура дерева, яка залишилась на корені після того, як дерево зрубали, спиляли, зламали і т. ін. Ще хлопцем Лаврін прищепив своїми руками щепу на старому пні (І. Нечуй-Левицький); Дуби вмирають. Словник української мови у 20 томах
- пень — Де пень — там дрова, а де хлоп — там сила. З пня є багато палива, а рослий працьовитий чоловік має силу. Прибери і пень, то буде вподобень. І погану дівчину прибери, то буде гарно виглядати. Який пень, такий клин. На крутий пень, треба крутого клина. Приповідки або українсько-народня філософія
- пень — Пня, ч., комп. Комп'ютер з процесором Pentium. Яка потужність? — П'ятий пень. Словник сучасного українського сленгу
- пень — вали́ти че́рез пень коло́ду. Робити що-небудь недбало, незграбно, без належного старання та вміння. Дарма колоду через пень валити (Укр.. присл..). до пня. Зовсім, повністю, дощенту. Фразеологічний словник української мови
- пень — ВУ́ЛИК (спеціально виготовлене з дощок житло для бджіл), У́ЛИК розм., ВУ́ЛІЙ (У́ЛІЙ) діал.; ДУПЛЯ́НКА, КОЛО́ДА, КОЛО́ДКА, ПЕНЬ діал. (таке житло, видовбане з колоди). Словник синонімів української мови
- пень — Пень, пня, пне́ві, пнем, на пні́, пне! пні, пнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пень — ПЕНЬ, пня, ч. 1. Нижня частина стовбура дерева, яка залишилась на корені після того, як дерево зрубали, спиляли, зламали і т. ін. Ще хлопцем Лаврін прищепив своїми руками щепу на старому пні (Н.-Лев., II, 1956, 377); Дуби вмирають. Словник української мови в 11 томах