1. Великий тлумачний словник сучасної мови

робочий

робо́чий

-а, -е.

1》 Який працює, живе своєю працею; трудовий.

|| у знач. ім. робочий, -чого, ч., рідко. Робітник.

Робоча сила — сукупність фізичних і духовних здібностей людини, які вона використовує в процесі виробництва матеріальних благ; головний елемент виробництва в будь-якому суспільстві.

2》 Який використовується для корисної роботи, на якого лягає основне навантаження під час роботи. Робоча бджілка.

|| Який забезпечує дію, функціонування чогось, приводить у рух що-небудь (про механізм та його частини).

|| Пов'язаний з корисною роботою, дією чого-небудь. Робочий захват. Робочий хід.

Робоче тіло — газоподібна або рідка речовина, за допомогою якої відбувається перетворення будь-якої енергії для одержання механічної роботи (у двигунах), холоду (в холодильних машинах), теплоти (у теплових системах).

3》 рідко. Який уміє добре працювати, трудитися; працьовитий, роботящий.

|| Який свідчить про працьовитість кого-небудь.

4》 Стос. до роботи (у 1, 4 знач.). Робочий стаж.

|| Признач. для роботи. Робочий зошит.

|| Сприятливий для роботи (у 1 знач.). Робочий настрій.

|| Який використовується як безпосереднє керівництво для роботи.

|| Встановлений, відведений для роботи (про час). Робочий день.

Робоча гіпотеза — наукове припущення, гіпотеза, яка служить підставою для подальшого дослідження до того, як даний феномен буде вивчено досить, щоб висувати більш формальну гіпотезу.

Робоче місце — частина простору, пристосована для виконання працівником (або групою працівників) виробничих функцій.

Робочий дім — у ряді європейських країн 17 – початку 20 ст – спеціальні будинки для примусового утримання та експлуатації декласованих елементів.

Робочий тиждень — встановлена законом кількість днів на тиждень, протягом яких робітник або службовець має працювати на виробництві або в установі.

Робочі мови — офіційні мови, прийняті у повсякденній роботі міжнародних організацій.

5》 Те саме, що робітничий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. робочий — робочий – робітничий Часом плутають ці схожі за будовою прикметники і кажуть чи пишуть робочий гуртожиток, робочий клуб, робоча їдальня замість робітничий гуртожиток, робітничий клуб, робітнича їдальня. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. робочий — робо́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. робочий — (стаж) трудовий, робітничий; (люд) трудящий; Р. роботящий; (день) будній; (трибок) ТЕХ. ходовий. Словник синонімів Караванського
  4. робочий — див. буденний Словник синонімів Вусика
  5. робочий — Робочий і робітничий Зрідка трапляються помилки, коли плутають ці схожі за будовою прикметники й пишуть: «Восьмигодинний робітничий день» (замість — робочий день); «Робочий натовп не втихомирювався» (замість — робітничий натовп). «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  6. робочий — (день) робітний, працівний, (людина) див. роботящий, (наймит) заробітчанин, заробітчанка, (союз) робітничий, (учень) челядник, челядниця моск. робітник, робітний Словник чужослів Павло Штепа
  7. робочий — РОБО́ЧИЙ, а, е. 1. Який працює, живе своєю працею; трудовий. [Кіндрат Антонович:] Ми люде [люди] робочі, .. за день натомимось, що й кісток не чуємо (М. Кропивницький); Я мав нагоду придивитися до цих людей – і дивувався. Словник української мови у 20 томах
  8. робочий — БУДЕ́ННИЙ (про день — на відміну від святкового або вихідного), БУ́ДНІЙ, РОБО́ЧИЙ (підкреслюється ознака того, що в такий день працюють). Страшенно важко сидіти в сукняному віцмундирі з тісним крохмальним комірцем, але день буденний, час службовий (М. Словник синонімів української мови
  9. робочий — Робо́чий і зах. робу́чий, -ча, -че = робі́тний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. робочий — РОБО́ЧИЙ, а, е. 1. Який працює, живе своєю працею; трудовий. [Кіндрат Антонович:] Ми люде [люди] робочі,.. за день натомимось, що й кісток не чуємо (Кроп., II, 1958, 303); Я мав нагоду придивитися до цих людей — і дивувався. Словник української мови в 11 томах
  11. робочий — Робо́чий, -а, -е 1) Рабочій. Забіжиш до Марусі у робочу часину. МВ. ІІ. 83. 2) Трудолюбивый. Робоча як бджола. Ном. № 4562. Паша Меланка не робоча, на ній сорочка парубоча. Чуб. ІІІ. 469. Словник української мови Грінченка