монолог
моноло́г
• монолог
(грец. μονολόγος, від μόνος — один і λόγος — слово, мова)
- висловлювання персонажа літ. твору, не розраховане на відповідь. Порівняно з діалогом М. більш розгорнутий, синтаксично розвиненіший, логічно викінчений, без пропусків, уривчастості тощо. Є різні види М.: М. внутрішній, внутрішня мова — висловлювання, не призначене для вимовляння вголос (див. Діалог і монолог внутрішні); М. ораторський — промова перед аудиторією; М. ліричний — поетичне висловлювання (в ліриці), формально адресоване самому лірич. герою, а по суті — мовцю і читачеві (слухачеві); М. розповідний (див. Розповідь); М. драматичний — сценічне висловлювання, як правило, розгорнуто-емоційне, з певними інтонаціями, що супроводжується мімікою, жестами й адресоване формально самому персонажеві-мовцю, а по суті — публіці; М. інформативний (у драмі) — повідомлення персонажа про події, що відбулися за сценою, а також міні-М. a part (убік) — репліка, висловлена нібито так, щоб її не було чути ін. персонажам; М. обрядовий (ритуальний) — звернення до надприродньої сили (молитва, замовляння тощо).
В. Л. Смілянська.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)