уповноваження
УПОВНОВА́ЖЕННЯ (ВПОВНОВА́ЖЕННЯ), я, с.
Надані кому-небудь право, дозвіл діяти, говорити від чийого-небудь імені.
[Внутрішній політик:] Перепрошаю, я не давав уповноваження говорити в моїм імені (І. Франко);
Охоче посилаю Вам уповноваження на право перекладати мої оповідання (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)