лектор
ЛЕ́КТОР, а, ч. Той, хто читає лекції, лекцію.
Клуб було радіофіковано, голос лектора чітко звучав з гучномовця (Дмит., Наречена, 1959, 136);
— Треба ж учительці мови прилучатися завжди до багатющого народного джерела,— пам’ятала вона вимогу свого інститутського лектора-мовника (Крот., Сини.., 1948, 282).
Словник української мови (СУМ-11)