головнокомандувач
головнокома́ндувач
-а, ч.
Особа, що очолює збройні сили держави, окремі види або частину збройних сил на певному напрямі воєнних дій.
Верховний головнокомандувач — начальник усіх збройних сил держави під час війни.
Великий тлумачний словник сучасної української мови