1. Словник чужослів Павло Штепа

валяти

1. валити, завалювати, завалити, позавалювати, звалювати, звалити, позвалювати, повалювати, повалити, розвалювати, розвалити, порозвалювати, див. розоряти

2. капарити, покапарити, скапарювати, скапарити, поскапарювати, партачити, опартачити, спартачувати, спартачити, поспартачувати, партолити, попартолити, спартолювати, спартолити, поспартолювати

3. (вовну) валюшити, звалюшувати, звалюшити, позвалюшувати, повалюшити, шаповалити, вишаповалювати, вишаповалити, повишаповалювати, зішаповалювати, зішаповалити, позішаповалювати, пошаповалити

4. (тісно) викачувати, викачати, повикачувати

5. це бруднити одяг

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валяти — валя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. валяти — -яю, -яєш, недок. 1》 перех. Те саме, що валити I 1). 2》 перех.Забруднювати. 3》 перех. Розминаючи і дуже ущільнюючи, збивати (з вовни, шерсті, пуху тварин і т. ін.). 4》 неперех., наказ. сп. валяй (валяйте), розм. Має знач. спонукання до дії. 5》 зах. Каструвати коня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. валяти — ВАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. 1. кого, що. Те саме, що вали́ти¹ 1. Авентій був розбійник з пупку [пупка], Всіх тормошив, валяв на купку (І. Котляревський); На вулицях вітер валяв старі тини, на дахах гримів залізною бляхою (С. Словник української мови у 20 томах
  4. валяти — тільки наказ. сп. Починати. Ну, і що ж? Валяй, нарізай, тільки в двох словах (О. Забужко). Словник сучасного українського сленгу
  5. валяти — I (повалити), завалювати, звалювати, кидати, кидонути, перевертати, перекидати, підсікати, скидати, турляти, штургонути, штурлятри Фразеологічні синоніми: брязкати об землю; збивати з ніг; ударяти об землю; хряпати об землю II див. увільняти Словник синонімів Вусика
  6. валяти — вали́ти (зва́лювати, валя́ти) / звали́ти з ніг кого і без додатка. 1. Змушувати кого-небудь лягти, впасти (від хвороби, втоми і т. ін.); позбавляти кого-небудь можливості триматися на ногах. Фразеологічний словник української мови
  7. валяти — I. ВАЛИ́ТИ (силою змушувати падати), ВАЛЯ́ТИ, ЗВА́ЛЮВАТИ, ПЕРЕКИДА́ТИ, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ТУРЛЯ́ТИ розм., ПОВЕРГА́ТИ книжн., уроч. рідко, ЗВЕРГА́ТИ книжн., уроч. рідко, ТУРЛИ́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  8. валяти — ВАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. 1. перех. Те саме, що вали́ти¹ 1. Авентій був розбійник з пупку, Всіх тормошив, валяв на купку (Котл., І, 1952, 195); На вулицях вітер валяв старі тини, на дахах гримів залізною бляхою (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах
  9. валяти — Валя́ти, -ля́ю, -єш гл. 1) Валить, сваливать, опрокидывать. Чорт росердився, налітає і хату валяє. Рудч. Ск. II. 116. Буйний вітер в полі повіває, бідного козака із ніг валяє. АД. І. 2) Валять (сукно). 3) Бить, сбивать (съ дерева). 4) Пачкать, марать. Словник української мови Грінченка