валяти
ВАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок.
1. перех. Те саме, що вали́ти¹ 1.
Авентій був розбійник з пупку, Всіх тормошив, валяв на купку (Котл., І, 1952, 195);
На вулицях вітер валяв старі тини, на дахах гримів залізною бляхою (Чорн., Визвол. земля, 1959, 75);
І чути юні голоси На молодій будові, Яка на щастя ожива, — Ось-ось задимлять труби, І як валяють дерева Свалявські лісоруби (Нагн., Вибр., 1957, 43).
◊ Валя́ти з ніг — те саме, що Вали́ти з ніг ( див. вали́ти¹).
Та віє вітер, повіває, А журба ж мене з ніг валяє (Укр.. лір. пісні, 1958, 343).
2. перех. Забруднювати.
Помалу ступайте, Пилу не збивайте, Шмаття не валяйте (Чуб., III, 1872, 34).
3. перех. Розминаючи і дуже ущільнюючи, збивати (з вовни, шерсті, пуху тварин і т. ін.).
Кульжан виявилася надзвичайно здібною і в тринадцять років вміла і шити, і варити, і валяти повсть (Тулуб, В степу.., 1964, 59);
Спеціальні робітники валяли сукно, стригли, ворсували, фарбували (Іст. середніх віків, 1955, 166).
4. неперех., наказ, сп. валя́й (валя́йте), розм. Має знач. спонукання до дії.
— Зашифрувала? Валяй далі: "Підпільний райком продовжує свою роботу" (Ю. Янов., І, 1954, 153);
— Гм… За дверима поплескати язиками хочеться, — блискав Лозовий своєю білозубою, ясноокою, посмішкою… Гаразд, валяйте (Руд., Остання шабля, 1959, 284).
◊ Валя́ти ду́рня див. — ду́рень.
Значення в інших словниках
- валяти — валя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- валяти — -яю, -яєш, недок. 1》 перех. Те саме, що валити I 1). 2》 перех.Забруднювати. 3》 перех. Розминаючи і дуже ущільнюючи, збивати (з вовни, шерсті, пуху тварин і т. ін.). 4》 неперех., наказ. сп. валяй (валяйте), розм. Має знач. спонукання до дії. 5》 зах. Каструвати коня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- валяти — 1. валити, завалювати, завалити, позавалювати, звалювати, звалити, позвалювати, повалювати, повалити, розвалювати, розвалити, порозвалювати, див. розоряти... Словник чужослів Павло Штепа
- валяти — ВАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. 1. кого, що. Те саме, що вали́ти¹ 1. Авентій був розбійник з пупку [пупка], Всіх тормошив, валяв на купку (І. Котляревський); На вулицях вітер валяв старі тини, на дахах гримів залізною бляхою (С. Словник української мови у 20 томах
- валяти — тільки наказ. сп. Починати. Ну, і що ж? Валяй, нарізай, тільки в двох словах (О. Забужко). Словник сучасного українського сленгу
- валяти — I (повалити), завалювати, звалювати, кидати, кидонути, перевертати, перекидати, підсікати, скидати, турляти, штургонути, штурлятри Фразеологічні синоніми: брязкати об землю; збивати з ніг; ударяти об землю; хряпати об землю II див. увільняти Словник синонімів Вусика
- валяти — вали́ти (зва́лювати, валя́ти) / звали́ти з ніг кого і без додатка. 1. Змушувати кого-небудь лягти, впасти (від хвороби, втоми і т. ін.); позбавляти кого-небудь можливості триматися на ногах. Фразеологічний словник української мови
- валяти — I. ВАЛИ́ТИ (силою змушувати падати), ВАЛЯ́ТИ, ЗВА́ЛЮВАТИ, ПЕРЕКИДА́ТИ, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ТУРЛЯ́ТИ розм., ПОВЕРГА́ТИ книжн., уроч. рідко, ЗВЕРГА́ТИ книжн., уроч. рідко, ТУРЛИ́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
- валяти — Валя́ти, -ля́ю, -єш гл. 1) Валить, сваливать, опрокидывать. Чорт росердився, налітає і хату валяє. Рудч. Ск. II. 116. Буйний вітер в полі повіває, бідного козака із ніг валяє. АД. І. 2) Валять (сукно). 3) Бить, сбивать (съ дерева). 4) Пачкать, марать. Словник української мови Грінченка