1. Словник чужослів Павло Штепа

метати

Вергати, вергнути, вергти, повергати, вивергати, вивергати, повивергати, звергати, звергнути, позвергати, жбурляти, жбурити, жбурнути, пожбурляти, вижбурляти, вижбурити, повижбурляти, зіжбурляти, зіжбурити, позіжбурляти, нажбурляти, нажбурити, понажбурляти, кидати, кинути, викидати, викинути, повикидати, закидати, закинути, позакидати, обкидати, обкинути, пообкидати, розкидати, розкинути, порозкидати, скидати, скинути, поскидати, потирити, затирити, вігирити, швигати, швиганути, вишвигати, зішвигати, швиргати, швиргнути, швиргонути, вишвиргати, вишвиргнути, зішвиргати, зішвиргнути, розшвиргати, розшвиргнути, шкваркнути, вишкваркнути, зішкваркнути, шпурляти, шпурнути, зашпурляти, зішпурнути, позішпурляти, шпуряти, шпурити, пошпурити, вишпуряти, вишпурити, зішпуряти, зішпурити, розшпуряти, розшпурити, порозшпуряти

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метати — мета́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. метати — Кидати, вергати, жм. жбурляти, швиргати; (куди) закидати, викидати; (вгору) підкидати; (іскри) розсипати, розкидати. Словник синонімів Караванського
  3. метати — див. кидати Словник синонімів Вусика
  4. метати — метаю, метаєш і мечу, мечеш, недок., перех. 1》 Те саме, що кидати 1). || Примушувати летіти з метою влучити в ціль або докинути якнайдалі. 2》 Розкидати у різних напрямках; піднімати в повітря, розносити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. метати — МЕТА́ТИ, мета́ю, мета́єш і мечу́, ме́чеш, недок. 1. що і рідше кого. Те саме, що ки́дати 1. А Микита, той проноза, Ну ж метати риби з воза (І. Франко); Боролися [опришки], що аж кості тріщали; .. метали каміння. Марусяк і зупиняв їх.. Словник української мови у 20 томах
  6. метати — мета́ти громи́ і (та) бли́скавки на кого—що, проти кого—чого і без додатка. 1. Гнівно, роздратовано говорити, писати про кого-, що-небудь; критикувати, лаяти когось. Фразеологічний словник української мови
  7. метати — КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУРНУ́ТИ розм., ЖБУ́РИТИ розм., ШВИРГНУ́ТИ розм., ШВИРГОНУ́ТИ підсил. розм., ШВА́РКНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. метати — МЕТА́ТИ, мета́ю, мета́єш і мечу́, ме́чеш, недок., перех. 1. Те саме, що ки́дати 1. А Микита, той проноза, Ну ж метати риби з воза (Фр., XII, 1953, 12); Боролися [опришки], що аж кості тріщали;.. метали каміння. Марусяк і зупиняв їх. Словник української мови в 11 томах
  9. метати — Мета́ти, -та́ю, -єш гл. 1) Метать, бросать. Камнем на Степана метали. Чуб. 2) Наливать. Дорогого напитка метає, по два, по три кубки в руки наливає. Лукаш. 19. Словник української мови Грінченка