Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
Перший свій правописний словник «Український правописний словничок з короткими правилами правопису» Г. Голоскевич видав 1914 року. Це був перший український правописний словник. Згодом цей словник неодноразово перевидавали. На правописній конференції, що відбулася в Харкові 25 травня — 6 червня 1927 року, Голоскевичу доручили доповнити його правописний словник та доопрацювати, згідно з нормами нового «українського правопису». 7-ме видання (1930 р.) правописного словника вийшло в світ вже після арешту автора і мало вже назву «Правописний словник». Більше в радянській Україні словника не перевидавали і в 30-х роках заборонили.
- освітник
- освітній
- освітянин
- освічений
- освіченість
- освічувати
- осел
- оселедець
- оселений
- оселення
- оселити
- осельник
- оселя
- оселяти
- осередок
- осетер
- осетин
- осетинець
- осетинка
- осетинський
- осетрина
- Осетія
- осика
- Осип
- Осипівна
- осиротити
- осиротілий
- осиротіти
- оситняг
- осичина
- оскаржений
- оскарження
- оскаржити
- оскаржувати
- оскома
- оскільки
- оскірятися
- ослиця
- осляр
- ослін
- ослінець
- ослінчик
- осліпнути
- осміх
- осміювати
- основа
- основний
- основоположник
- оснівний
- особа
- особистий
- особистість
- особливий
- особливість
- особовий
- осокір
- осоння
- осоружитися
- осоружний
- осот
- оспівати
- Оссіян
- ост-індійський
- Ост-Індія
- останній
- останок
- Остап
- Остапович
- Остапів
- Остапівна
- остатися
- остатній
- остаточний
- остаточно
- остача
- Осташков
- Осташків
- Остенде
- остеологічний
- остеологія
- Остер
- остерський
- Остерщина
- остерігати
- остигати
- остигнути
- остогиднути
- остогидіти
- осторога
- осторонь
- осточортіти
- остракізм
- острах
- остров’янин
- Острог
- острога
- Острожчина
- острокіл
- острів
- острівець