годувати

баглаї́ би́ти (годува́ти). Нічого не робити, ледарювати. От, баглаї б’є (М. Номис); Замість праці ти баглаї годував та завидував усім (М. Кропивницький).

годува́ти бе́бехами (буханця́ми) кого і без додатка. Бити кого-небудь. Хома подумав, що ще трохи його товкмачив, прийнявсь лежачого шкварити… знай його бебехами годує (Г. Квітка-Основ’яненко); — Оце діждався діточок на старість… Не хлібом, а бебехами годують (Григорій Тютюнник).

годува́ти во́ші (во́шей, бліх, ну́жу, блощи́ці і т. ін.). Перебувати в поганих побутових умовах; жити дуже бідно, злидарювати. — А потім ще йди, значить, і воюй за пана, іди, значить, воші в окопах годуй (Ю. Яновський); Годуючи бліх по татарських хуторах, самотуж тягаючи плуга на будуванні залізниці.., він мав змогу спостерігати за всіма готуваннями, що велися на перешийку (О. Гончар); Ще й кирпу гне… мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужу годувала!.. (Панас Мирний); — Будуть чи не буде коней — промовчу про вас, а, боронь Боже, попадуся з ними — підете у тюрягу казенні блощиці годувати (М. Стельмах).

годува́ти гарбуза́ми кого, жарт. Відмовляти тому, хто сватається. — У нас не попадайсь, зараз провчимо, а найбільше тих, що добрих людей замість рушників та годують гарбузами (Г. Квітка-Основ’яненко); Дівчині вже вісімнадцять минуло, а вона й досі женихів гарбузами годує (М. Стельмах).

годува́ти зли́дні (зли́днів). Жити в нужді, в бідності. (Кіндрат Антонович:) Я цілий вік трудився .. увесь вік злиднів годував, недоїдав, недопивав (М. Кропивницький); Колись отак стояв Павло із Степаном Кучером, таким же бідаком, що не схотів годувати злиднів і втік десь на Кривий Ріг (Д. Прилюк).

годува́ти з ло́жечки кого, ірон. Надмірно опікати когось, піклуватися про кого-небудь. Перш за все (Семен) хоче рішуче відкинути ті наклепи, які тут зводилися на “клуб інтелектуалів”... Вони дорослі люди, і годі вже годувати їх з ложечки (Ю. Бедзик).

годува́ти ляща́ми кого. Завдавати ударів рукою; бити по обличчю кого-небудь, караючи за провину. Дяк за кожний вияв сваволі годував його .. важкими лящами (О. Іваненко).

годува́ти обіця́нками (жда́никами, пожда́никами) кого і без додатка. Неодноразово обіцяти зробити що-небудь, але не виконувати обіцяного. (Макар:) Ти й досі годуєш мене жданиками: жди та пожди (М. Кропивницький); — Хіба ти не бачиш, що вони щодня швендяють до мене .. Все підождіть та підождіть (грошей) — пожданиками годують (Панас Мирний).

годува́ти / погодува́ти штурханця́ми кого. Бити кого-небудь різкими короткими ударами. Зоньку годували штурханцями по кутках (Леся Українка); Старший школяр відібрав у нього рогатку, погодував добре штурханцями і відпустив, пригрозивши, що розкаже директорові школи (З газети).

годува́ти ра́ків. Бути утопленим; утопитися. — Десь тепер наш котигорошок з турком бесідує,— обізвалась Cоломія.— Як не годує раків дунайських,— кинув Остап (М. Коцюбинський).

годува́ти (частува́ти) / нагодува́ти (почастува́ти) поти́личниками кого і без додатка. Бити кого-небудь по потилиці. Мусила Левантина зостатися, і справді їй покращало: хазяйка вже не годувала її потиличниками і менше лаяла (Б. Грінченко); Ніколи його ніхто не бив, а батько й поготів. Бабуся в дитинстві частувала потиличниками й давала ляпанців, але то була не кара, а ласка (В. Собко).

і кі́шки нема́ чим годува́ти у кого. Хто-небудь дуже бідний. — Попросив би могорича, та знаю, що в вас і кішки нема чим годувати,— сказав Зануда й вийшов з хати (І. Нечуй-Левицький).

(і) хлі́бом не году́й, а… кого. Уживається для вираження чиєї-небудь пристрасті до чогось. Почали з батьком про кавалерію говорити, бо старого Кирила хлібом не годуй, а дай пригадати, як він… на Варшаву ходив (М. Зарудний); Завжди знайдеться людина, яку хлібом не годуй, а дай повчити когось (З газети).