1. Словник синонімів української мови

годувати

ГОДУВА́ТИ (забезпечувати кого-небудь їжею), ПРОГОДО́ВУВАТИ, ХАРЧУВА́ТИ, ПРОХАРЧО́ВУВАТИ, ЖИВИ́ТИ розм., ХАРЧИ́ТИ розм. рідше, КОНТЕНТУВА́ТИ заст., СТРАВУВА́ТИ діал.; СТОЛУВА́ТИ розм. (за плату). — Док.: прогодува́ти, прохарчува́ти, прохарчи́ти. — Треба чимсь жити й дітей годувати (І. Нечуй-Левицький); Партизани нагнали до степу стільки (худоби), що вистачило б прогодувати цілу армію (О. Гончар); Посесор так харчував бурлак, що в великий піст в його казармах почався помірок (І. Нечуй-Левицький); — До праці я вже не годен.. і себе не маю чим прохарчувати (С. Чорнобривець); Громада прийняла його в свої члени, живила його і зодягала за чергою (І. Франко); — Іван.. батька рідного проганяє, не хоче годувати, не хоче зодівати, не хоче годити! Ми ж вас харчимо, ми вам раді, ми вас почитаємо... (Грицько Григоренко); Жінки обіцянку дали глину місити, воду носити, людей контентувати (Ганна Барвінок); Половину будинку пані оддавала якимсь паничам під найми; ще й столувала їх, — з того й жила, небога (Марко Вовчок).

I. УТРИ́МУВАТИ (забезпечувати когось засобами до існування), ГОДУВА́ТИ рідше, ПРИГОДО́ВУВАТИ рідко, ТРИМА́ТИ рідше, ХАРЧУВАТИ рідше, УДЕ́РЖУВАТИ (ВДЕ́РЖУВАТИ) діал. — Док.: прогодува́ти. Утримувати дітей; — А громада буде годувати мене, коли я позбудуся служби? — тихо прогудів Чорнокнижний (М. Стельмах); — Та й ото мачуха якось там ніби з ласки тримає ту бідну сироту (Леся Українка); Проста перекупка.. з свого нужденного зарібку удержувала п'ятеро власних дрібних дітей (І. Франко). — Пор. I. годува́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. годувати — (давати комусь їжу) харчувати, розм. живити, діал. стравувати, (безпосередньо) кормити (повністю забезпечувати) утримувати. Словник синонімів Полюги
  2. годувати — годува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. годувати — Харчувати, (на сало) відгодовувати, вгодовувати; (потроху) підгодовувати; (сім'ю) утримувати. Словник синонімів Караванського
  4. годувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Давати кому-небудь їжу. || Давати корм тваринам, птахам і т. ін. || Давати дитині грудь. 2》 Утримувати кого-небудь. 3》 перен. Бути джерелом засобів до існування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. годувати — ГОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого. 1. Давати кому-небудь їжу. Годують нас дуже добре, смачне все і свіже і гарно подане (М. Коцюбинський); Знедолена ходила [Катерина] між людьми, під тином в Старосіллі ночувала і, змоченим гарячими слізьми... Словник української мови у 20 томах
  6. годувати — Годуй біду, а вона каже: я ще прийду. Одної біди позбудешся, а друга вже є. Нагодуй лінивого раз, а вія все хоче. Діти годувати, то не меду лизати. Виховання дітей, це тяжке та гірке завдання. Годуй в зимі пєцушка, будеш мати літом пастушка. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. годувати — баглаї́ би́ти (годува́ти). Нічого не робити, ледарювати. От, баглаї б’є (М. Номис); Замість праці ти баглаї годував та завидував усім (М. Кропивницький). годува́ти бе́бехами (буханця́ми) кого і без додатка. Бити кого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  8. годувати — Годува́ти, -ду́ю, -ду́єш, -ду́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. годувати — ГОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Давати кому-небудь їжу. Годують нас дуже добре, смачне все і свіже і гарно подане (Коцюб., III, 1956, 332); Знедолена ходила [Катерина] між людьми, під тином в Старосіллі ночувала і, змоченим гарячими слізьми... Словник української мови в 11 томах
  10. годувати — Годувати, -дую, -єш гл. 1) Кормить. Багач ся дивує, чим убогий діти годує. Ном. № 1606. Вовка ноги годують. Ном. № 7207. 2) Пропитывать, вскармливать. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті. Шевч. 99. Словник української мови Грінченка