біда

Без біди нема свободи.

Свободу відчувають лише бідні, бо вони не мають чого втрачати.

Біда біду родить.

Біда біду родить та й по людях ходить.

За однією бідою приходить інша.

Біда бачить біду по сліду.

Таке ж саме значення, як і попереднього прислів’я.

Біда бідою іде і бідою поганяє.

Про дуже бідного, який нічого не має, лише самі злидні.

Біда біду знайде, хоч і сонце зайде.

Біда дуже скоро приходить до тих людей, які вже мають інші нещастя.

Біда біду перебуде, одна згине — друга буде.

Біда біду перебуде, одна мине — десять буде.

Бідним дуже тяжко вибратися із злиднів.

Біда вимучить, біда і научить.

Біда і помучить, і мудрості научить.

Біда мучить і розуму учить.

Біда мучить та розум навчить.

Біда розуму вчить.

Біда розуму навчить.

В біді люди зазнають гіркого життєвого досвіду і розумнішають.

Біда вівцям, де вовк пастушить.

Горе людям, якщо державою правлять злодії і злочинці.

Біда здибає легко, а трудно її збутися.

Потрапити в біду дуже легко, але тяжко вибратися з неї.

Біда людей єднає.

В біді люди краще розуміють біду інших.

Біда не дуда, як стане грати, то мусиш плакати.

Біда не приносить радість, а горе. Дуда — старовинний український музичний інструмент.

Біда не каже „гей", а каже „ой".

Біда не каже „гей", але каже „йой”.

Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я.

Біда не спить та й хати своєї нема.

Біда своєї хати не має, але й не спить.

Біда може прийти до кожного будь-коли.

Біда не страшить, а дорогу покаже.

Біда заставляє людину думати, як вибратися з неї.

Біда не ходить по лісу, а тільки по бідних людях.

Біда є лише там, де є бідні люди.

Біда по полю не ходить, а по людях.

Біда не може бути на пустому місці, вона завжди приходить до людей.

Біда Савці і на печі, і на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть.

Бідному всюди зле.

Біда ум родить.

Біда заставляє людину думати, як вибратися з неї.

Біда як іде в гості, то і злидні з собою бере.

У біді люди біднішають і живуть у злиднях.

Веди біду й до Кракова, вона буде однакова.

Вези біду і до Львова, буде вона однакова.

Від Львова до Кракова, всюди біда однакова.

Бідному всюди зле.

Від біди втікав та другу злапав.

Хотів позбутися однієї біди, але потрапив до іншої.

Впився бідою, а похмелився сльозою.

Має біду і плаче.

Всюди біда, лише там добре, де нас нема.

Бідним всюди зле, хоч часом вони й думають, що десь може бути краще.

Коли біда діє — голова біліє.

Чоловік сивіє від журби.

Купив біду за свої гроші.

Сам винуватий, що потрапив у біду.

Одна біда іде і другу за собою веде.

Одна біда йде й за собою другу веде.

Одна біда йде та й за собою другу веде.

Як одна біда йде, то і другу веде.

Як одна біда йде, то і другу за собою веде.

Одне лихо породжує інше.

Наїлась біди й напилась води.

Про бідну жінку, яка живе у злиднях і проливає багато сліз.

Не біда, що зайшла у двір, а біда, що не виженеш.

Про біду, якої тяжко позбутися.

Не думав і не гадав, а в біду попав.

Не думав, не гадав, як у біду попав.

В біду можна потрапити будь-коли.

Не йде на ум ні їда, ні вода, коли перед очима біда.

Ніщо в житті немиле, коли є біда.

Остров окружила вода, а нас біда.

Порівняння, яке вказує на те, що люди мають велику біду і не знають, як можна з неї вибратися.

При біді за ніч голова молоком береться.

У горі людина дуже швидко сивіє.

Той біди не мав, хто сльозами не вмивався.

Справжня біда приносить багато гірких сліз.

Трудно вийти з біди, як каменю з води.

Коли неможливо позбутися якоїсь біди.

Хто на морі не бував, той і біди не знав.

Кажуть бувалі моряки. Під час бурі на морі дуже небезпечно, бо ніде сховатися і корабель може затонути.

Чужа біда не дасть ума.

Чужий гіркий досвід не навчить тебе жити.

Ще то не біда, як у просі лобода, а тоді біда, як і проса нема.

Хоч їжа і погана, але ще якось можна пережити, а коли її зовсім нема, то наступає голод і страшна біда.

Як на біду, то й в кваші палець зломиш.

Якщо має статися біда, то вона станеться і за найбезпечніших обставин.

Як черв’як у дереві, так біда в серці.

Як черв'як псує дерево, так і біда журить людину і робить її хворою.

Біда без дощу росте.

Лихо збільшується саме, без помочі.

Біда біді й на слободі.

Лихому біда, деб він не пішов. Слобода — осади, де люди не робили панщини.

Біда біді нерівна.

Лихо не є однакове, буває більше й менше.

Біда біду перебуде, одна мине — друга буде.

Одне лихо промине, а друге саме прийде.

Біда в Городенці, шустка фасоль коштує десять крейцарів.

Глум коли хто без причини нарікає на біду. Городенка — повітове місто у Східній Галичині. Крейцар — пятьдесята часть корони, австрійської монети.

Біда — великий учитель.

В нужді, люди шукають способів поліпшити свою долю.

Біда жене молитися о долю, а теж до крадіжи і розбою.

Значіння, як і сказано.

Біда з бідою, а без біди ще гірше.

Нарікання чоловіка на жінку, або жінки на чоловіка.

Біда і царські пороги не минає.

Біда не минає нікого. Простолюддя вірить, що царські родини живуть зовсім безжурно. Поріг є символом домашнього огнища.

Біда красить, як кип'яток рака.

З горя людина виплачеться та стане червоною, як зварений рак.

Біда навчить лихого молитися, а добробут пеститися.

У нещасті люди моляться до Бога, просячи Його помочі, а достаток робить людей ніжними та зухвалими.

Біда на світі, як у зимі, так і в літі.

Лихо не перебирає, а приходить коли хоче.

Біда на престолі, як нема нічого в стодолі.

Біда з почестями, як чоловік матеріяльно бідний. Престіл є символом соціяльної висшости.

Біда не дуда, бо як стане грати, то не мож витримати.

Біда не заохочує до танцю, а до журби. Дуда — музичний інструмент.

Біда не ходить лісом, а між людьми.

Лихо лиш там є, де є люди.

Біда сама не ходить, а десять за собою водить.

Нещастя не приносить лиш одне лихо, а багато лих.

Біда не тужить, а за людьми плужить.

Лихо не сумує, а людей чіпається. Простолюддя вірить, що біда, це лихий дух-демон, який на те й є, щоб чинити людям лихо.

Біда Савці і на печі і на лавці.

На печі загаряче, а на лавці затвердо. Бідному всюди зле.

Біда тому дворові, де корова розказує волові.

Біда там, де жінка старшинує над чоловіком.

Біда у кого жінка бліда, а у кого рум'яна, то кажуть, що п'яна.

Людям годі догодити. Бліде лице уважають ознакою слабости, а червоне — п'янства.

Біда чоловіка знайде, хоч і сонце зайде.

Пригода чоловікові станеться коли небудь.

Біди не треба шукати, сама прийде до хати.

Нещастя трапляється, хоч і осторожні буваємо.

Буде біді кінець, як нас нестане.

Смерть освободжує чоловіка від усіх турбот.

Вези біду і до Львова, то біда все однакова.

Лихого не зміниш, хоч і в інший край повезеш. Львів — столичне місто Галичини.

Вийди, бідо, із води, ліпше з бідою, як без біди.

Жалував чоловік за своєю, не конче доброю, жінкою, що втопилася.

Від біди люди розумніють, а від гаразду дуріють.

У нужді люди шукають способу поправити свою долю, а у достатках люди стають буйні, свавільні, та зухвалі.

Всюди біда, тільки там добре, де нас нема.

Де нема людей, там і лиха нема.

Годи біді, як сам собі.

Догоджай вередливим людям, як самому собі.

Де біда найбільша, там поміч Божа найближча.

У великім горю, люди просять у Бога помочі і та молитва злекшує їхнє горе.

Жди біди від води, а горя від моря.

Одне лихо може прийти зблизька, а друге здалека.

Зачепи собі біду, то з нею не дійдеш до ладу.

Пристань з лихим чоловіком, а не позбудешся його.

Зійшлося сім бід на один обід.

Прийшло нещастя за нещастям.

З одною бідою, як з рідною сестрою.

Одне лихо, це ще невеликий клопіт.

З одною бідою, як з одною жоною.

Легко дати собі раду.

Кого біда вчепиться зранку, того держиться до останку.

Бідний мусить тяжко працювати цілісіньке життя.

Кого біда нагріє, то він тоді дуріє.

З великого горя чоловік тратить розум, та може наробити багато лиха.

Козак з бідою, як риба з водою.

Козак звик на пригоди, як риба до води і без них жити тяжко.

Навчить біда ворожити, як нема що в рот вложити.

Біда жене людей промишляти, щоб заробити на хліб.

Навчить біда попити, як нема що в рот ухопити.

Біда приневолює чоловіка і до такої роботи, що понад його сили й розуміння.

На меду, найшов собі біду.

П'яний наробив собі лиха.

На чиюсь біду, я там прийду.

Хтось потерпить, як я прийду.

Не вийдеш з біди, як камінь з води.

Щастя, ніколи, не зазнаєш.

Не клич біди до себе, вона сама трапить до тебе.

Горе приходить само до нас, непрошене.

Нема більшої біди, як лихі сусіди.

Життєвий досвід, коли сусіди не живуть у згоді.

Не поможе і владика, як прийде біда велика.

У великім нещастю, ніхто не порадить.

Не проси смерти, щоб від біди вдерти.

Не попадай з горя у розпуку, смерть не є одиноким виходом з біди.

Не тішся чужою бідою, бо твоя ходить за тобою.

Не тішся чужим лихом, бо свого діждешся.

Ніхто не знає ваги чужої біди.

Чужого горя не знаємо, тому і не відчуваємо.

Ніхто не знає, де його біда спіткає.

Лиха ніхто не годен предвидіти.

Одна біда не докучить, аж десять до купи злучить.

Одне лихо не тяжко перебути, але як багато прийде нараз.

Пішлю біду, та й сам за нею піду.

Не посилай нездару за ділом, бо самому прийдеться іти.

Сюди мах, туди мах, а все біду по зубах.

Де не піду, то всюди біду найду.

Так присіла його біда, що вже ні окріп, ні вода.

З біди утратив усе чуття і став байдужним.

Ти бідою журишся, а у неї дочка росте.

Людина журиться одним горем, непредвиджуючи, що друге надходить.

То ще не біда, коли смерть усім одна.

Нема чого нарікати, коли смерть зрівнює всіх.

То ще не біда, як є хліб і вода.

Хліб і вода, це мінімальна їда, що охоронить від голодової смерти.

Хто в війську не бував, той біди не знав.

Давно військова служба тривала 12 літ і була дуже прикра. Військо харчовано лише раз в добу.

У бідного біда скаче, а дитина їсти плаче.

У бідного багато клопоту, та ще й голод докучає.

Хто біду має, той багато знає.

Біда приневолює помагати собі добираючи ріжних способів.

Хто війтує, той собі біду готує.

Війтованням не догодить громаді або урядови і занедбає господарство.

Що за біда, що так п'ється вода?

Допитувалась жінка чоловіка, з'ївши покрадьки ковбасу.

Якби був я біду знав, був би біди не чіпав.

Коли б був знав, що то лихий чоловік, був би його оминав.

Як біда лінива, то каже, що широка нива.

Лінивий усе нарікає, що багато роботи має.

Як не хочеш біди, то лиши, не буди.

Як не хочеш клопоту, то й нікого не займай.

Як прийде біда, то не поможе і свячена вода.

Свяченій воді приписують чудотворну силу, але проти людської нужди вона безсильна.

Як роблю, так і маю і за біду не дбаю.

Я працюю і не боюся недостатку.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біда — біда́ 1 іменник жіночого роду лихо біда́ 2 іменник жіночого роду візок Орфографічний словник української мови
  2. біда — Лихо, нещастя, горе, БЕЗГОЛІВ'Я; (лиха година) напасть, халепа, <�лиха> пригода; (бідування) скрута, злигодні, знегоди, р. притуга; П. труднощі, неприємності; (візок) БІДАРКА. Словник синонімів Караванського
  3. біда — I -и, ж. 1》 Нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; нещастя, лихо. || Несприятливі, важкі умови, труднощі, неприємності. || у знач. присудк. сл. Погано кому-небудь, лихо, нещастя з кимсь. На біду — на нещастя, на лихо. 2》 заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. біда — БІДА́¹, и́, ж. 1. Нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; нещастя, лихо. І голосили ми до Господа, Бога батьків наших. І почув Господь голос наш, і побачив нашу біду, і труд наш, і утиск наш (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  5. біда — біда́: ◊ впакува́ти в біду́ наразити на небезпеку; спричинити проблеми, негаразди (ст): Такі діставали короткий титул “свиня”, а на перерві – кілька штовханців під ребро, і на другий раз вже спішилися, аж до того часу... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. біда — Безвихідь, безголів'я, безголов'я, бездолля, безнадія, безталання, безталаннячко, безщастя, біди, бідка, бідога, бідонька, бідочка, бідування, горе, горево, горенько, горечко, гризота, жалі, жаль, злигодні, знегіддя, знегода, кривда, лихо, лихоліття... Словник синонімів Вусика
  7. біда — зато́плювати / затопи́ти ли́хо (ро́зум, го́ре, бі́ду і т. ін.) в ча́рці (в горі́лці). Тамувати, приглушувати важкі почуття, думки, притупляти свідомість, надмірно вживаючи алкогольні напої. — Що ж робив він в ті скривджені дні?... Фразеологічний словник української мови
  8. біда — НЕЩА́СТЯ (нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; душевний стан людини чи людей або соціально-моральний стан людей, народу, країни, зумовлений нещасливою подією, стражданням і т. ін.), БІДА́, ГО́РЕ підсил., ЛИ́ХО підсил. Словник синонімів української мови
  9. біда — Біда́, -ди́, -ді́, бідо́! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. біда — БІДА́¹, и́, ж. 1. Нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; нещастя, лихо. Млин меле — мука буде, язик меле — біда буде (Номис, 1864, № 1124); Кажуть люди: як одна біда йде, то й другу за собою веде (Вовчок, І, 1955, 4)... Словник української мови в 11 томах
  11. біда — Біда, -ди ж. 1) Бѣда, несчастье, горе Від біди поли вріж та тікай. посл. І грім біди не б'є. посл. він є на біді. Онъ въ бѣдѣ. Фр. Пр. 44. тягти біду за хвіст. Бѣдовать, бѣдствовать; жить съ горемъ и нуждою. на біду зійти. Обѣднѣть, впасть въ несчастіе. Словник української мови Грінченка