лихо
Аби лиха не знати, треба на своїй ниві плугом орати.
Треба працювати на своїй землі, а лиха не зазнаєш.
Без лиха у світі не буває.
Без клопоту люди ніколи не є.
Більше копи лиха не буде.
Хоч і велике лихо, та все ж таки не більше, як буде.
Василихо буде лихо.
Доведеш себе до клопоту.
Вам лихо і в мене не тихо.
І у вас горе і в мене біда.
Від лихого полу ріж, а тікай.
Утікай від лукавого чоловіка хочби й зо шкодою для тебе.
З двох лих вибирай менше.
Коли таки мусиш потерпіти, то вибирай те, що легше для тебе.
ї два лиха добра не зроблять.
Дві біді добра не принесуть а лише біду.
Краще терпіти велике лихо, як зробити мале.
Наука моралістів.
Куди піде лихий, то все буде такий.
Лихого не зміниш, де б він не пішов.
Лихе не пропаде.
Зло все буде на світі.
Лихий на перехід.
Забобон, що усьпіх в ділі залежить, хто в дорозі перейде.
Лихо не спить, а за нами стежить.
Лихо все по людях ходить і дньом і ніччю.
Лихо сій, лихо і вродить.
За лихо і люде тобі лихом віддадуть. Як посієш, так і вродиться тобі.
Мине лихо — буде тихо.
По клопоті всегда приходить гаразд.
Коли б була знала замужне лихо, то була б гуляла у матінки тихо.
Коли б була знала які клопоти має сопруже життя, то була б не віддавалася.
Своє лихо забувай, а чужого не тримай.
Минулого горя ні свого ні чужого не споминай.
Хоч лихо, аби тихо.
Хоч біда, та коби сварки не було в хаті.
Хто лихом жартує, той його скоштує.
Хто робить прикрість другим, той і сам зазнає.
Чуже лихо за ласощі, а своє за хрін.
З чужого лиха тішимося, а на своє нарікаємо.
Як не жий, а лиха не минеш.
Віра в фаталізм, що призначене лихо мусить прийти.
Хай іде лихо на ліс, звідки його біс приніс.
Хай лихе іде собі від нас у безвісти. Вірування, що лихо приносить злий дух—демон.
Вдар лихом об землю.
Забудь про своє лихо.
Де лихо пристане, там і трава в’яне.
Лихо всюди приносить журбу.
Лихо до нас біжить бігом, а від нас ледво лізе.
В біду можна потрапити швидко, але дуже важко позбутися її.
Лихо збудеш — всю журбу забудеш.
Як позбудешся лиха, то не матимеш і журби.
Лихо наше — ячна каша, з’їв би і такої, та нема ніякої.
Жаліється бідний.
Лихо не по дереву ходить, а по людях.
Тут говориться про лихо, як суто людське явище.
Лихо приїздить верхи, а відходить пішки.
В біду можна потрапити швидко, але дуже важко позбутися її.
Лихо приходить дуже тихо.
Лихо приходить несподівано.
Лихо як наскочить, то й толочить.
Як приходить біда, то дуже мучить людину.
На те й лихо, щоб з ним битись.
Погляд оптиміста на лихо, яке треба побороти.
Не лихо журить і чужа сторона, а невдала жона.
Чоловічий погляд на погану жінку, як найбільше лихо.
Ти хочеш на гору, а лихо за ногу.
Хочеш щастя, а лихо стоїть на заваді.
Щоб лиха не знати, треба своїм плугом та на своїй ниві орати.
Щоб не зазнати лиха, треба мати свою землю і своє господарство.
Значення в інших словниках
- лихо — ли́хо 1 іменник середнього роду горе ли́хо 2 прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- лихо — Ли́хо, присл. Погано, невдало. Але, на жаль, ще дуже лихо стоять дотичні відносини (Б., 1895, 6, 1); / погано, бідно. Не вважаю, що-м лихо вбраний, ходжу і взимі до моїх знакомих, котрі, дай їм Боже здоров'є, мене в лихій годині в себе перетримують (Б. Українська літературна мова на Буковині
- лихо — Горе, біда, нещастя, ід. удар долі, о. страшний суд; (тривале) бідування, ЛИХОЛІТТЯ; лишенько. Словник синонімів Караванського
- лихо — див. біда Словник синонімів Вусика
- лихо — I -а, с. 1》 Обставина, подія, що викликає страждання; горе, біда (див. біда I 1)). || у знач. присудк. сл. Тяжко, кепсько кому-небудь. || у знач. виг. Уживається для вираження горя, нещастя і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лихо — ЛИ́ХО¹, а, с. 1. Обставина, подія, що зумовлює страждання; горе, біда (див. біда́¹ 1); протилежне добро (у 1 знач.). У всякого своє лихо, І в мене не тихо; Хоч не своє, позичене, А все-таки лихо (Т. Шевченко); Ох! Сьогочасне лихо – то справжнє лихо!... Словник української мови у 20 томах
- лихо — ли́хо: ●ли́хо го бери́ (проклін) (Франко) ♦ хто ли́ха коштува́в, тому добро смаку́є про людину, у житті якої закінчилися неприємності (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- лихо — аби́ ли́хо ти́хо. 1. Ні в що не втручаючись, виявляючи до всього байдужість; байдуже комусь. Хто мовчить, “аби лихо тихо”, той хоч ні до чого доброго не домовиться, та зате сам буде цілий (Леся Українка); // Тільки б усе було гаразд, благополучно. Фразеологічний словник української мови
- лихо — ЛИХО — життєвий стан, обумовлений істотною втратою для даного суб'єкта Н. а відміну від неприємностей і невдач, Л., як таке, відзначається глибиною і непоправністю. Внутрішнім аспектом... Філософський енциклопедичний словник
- лихо — ЗЛО (що-небудь погане, недобре, шкідливе), ЛИ́ХО підсил. Соціальне зло; — Їй материнства хочеться, дитинку колихати, а тут чорне лихо землю рве (Григорій Тютюнник). Словник синонімів української мови
- лихо — Ли́хо, ли́ха, ли́ху і ли́хові, у ли́хові і у ли́ху Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лихо — ЛИ́ХО¹, а, с. 1. Обставина, подія, що викликає страждання; горе, біда ( див. біда́¹ 1). У всякого своє лихо, І в мене не тихо; Хоч не своє, позичене, А все-таки лихо (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- лихо — Ли́хо, -ха с. 1) Бѣда несчастіе; горе. Не шукай лиха, — само тебе знайде. Чуб. І. 263. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Ном. № 7506. Аби танцювати вмів, а робити й лихо навчить. Ном. № 12478. Кожна людина своє лихо носе. Ном. № 1992. Словник української мови Грінченка