пан

Або пан, або пропав.

Або забогатію, або утрачу усе.

Біда з панами, ми до коршми, а вонн за нами.

Глум із збіднілих панів. Ідуть слідом за нами.

Великий мені пан, з чого сорочка, з того й жупан.

Бідний, а гордиться, що багач.

Два пани, а одні штани, котрий скорше встав, той штани убрав.

Глум з бідних панів.

Два пани, три агамани, а один підданий.

Значіння, що й попереднє.

Двом панам годі служити.

Двох робіт зараз не зробиш.

Де ся пан з паном б'є, там хлоп шкуру дає.

Пани б'ються, а піддані терплять на тім, бо на них злість зганяють.

До Бога високо, до царя далеко, а пани як хотять, так вертять.

Пани кривдять народ не оглядаючись ні на Бога, ні на правосуддя.

З панами приставай мало, а з дурнями ніколи.

Пани можуть тебе використати, а дурень наробити багато клопоту.

Казав пан, тай зробив сам.

Глум із такого, що береться розказувати, а його ніхто не слухає.

Коли ти не пан, то не вбирайся в жупан.

Коли хто убирається у панську одежу, у якій не уміє ходити.

Колись панич, то май своє, а чуже не мич.

Не бери чуже, а своє май, коли ти багач.

Ладили мене дати за пана, тай сиджу невіддана.

Нарікання дівчини на родичів, що конче хотіли віддати її за пана.

Легше з медведем борикаться, як з паном рахуваться.

Пани були хитрі і використовували простодушність народу, зараховуючи його.

Ми посідаємо до горілки, а пани з нами до спілки.

Глум з панів, що пристають де будь, аби лише даром напитися.

На панів, та на жидів бідують бідні люди.

Народ тяжко працює, а його використовують пани та жиди.

Наша пані чорнобрива, борщу, каші наварила.

Добра господиня, бо подбала про добру страву робітникам.

Не так пани, як підпанки.

Панські урядники гірше збиткуються над народом, як самі пани.

Пан добрий, як отець, взяв корову і скопець, а пані, як добра матка, казала забрати і телятка.

Іронія з панів, які кривдили народ, та удавали, що вони дуже добрі. Скопець—посудина на молоко до доєння коров.

Пан з паном погодиться, а Іван у шкуру почіхається.

Пани посваряться і погодяться, а хлопів поб'ють.

Пани б'ються, а хлопів шкура болить.

Пани поб'ються, а злість зганяють на підданих знущанням.

Пан каже: хай буде, як бувало; хлоп каже: ні тоді били, тай пропало.

Пани хотять давного февдального ладу, а хлібороби та робітники демократичного. Соціяльна ріжниця двох станів.

Пан на цілу губу.

Дуже багатий пан.

Пан страшить, а слуги б'югь.

Пан напоминає, а його посіпаки таки карають.

Пані на цілі сані, ще й ноги висять.

Глум із жінки, яка удає пані.

Панська рука далеко сягає, ідо і не збагнеш, коли вкарае.

Пани мають дуже великі впливи, їм інші пани зроблять вигоду.

Панське кохання, тяжке горювання.

Пани розлюблювали невинних дівчат, та кидали знеславлених в горю і розпуці.

Пан хоч і село має, а як розідреться то латає.

Щадити повинні так багачі, як і бідні.

Сам собі пан.

Від нікого незалежний.

Скачи враже, як пан каже.

Роби так, як тобі велять.

Хоч іди ти і до пана, то все таки ти погана.

Краси ніхто не дасть, треба уродитися красним.

Що панові вільно, то хлопові засі.

Пан може робити, що хоче, на нього закона немає, а хлопові воля обмежена.

Як великі пани, то хоч неправда, то хвали.

Хвали панів, бо пожалієш.

Як всі будуть панувати, а хто буде свині завертати.

Глум із тих, що не хотять робити.

Більший пан — кращий жупан.

Чим багатша людина, тим вона краще одягається.

Бодай ніхто не діждав, щоб пан нами керував.

Панська влада була дуже тяжкою для селян.

Ворон ворона не клює, і пан у пана шкуру не забере.

Тут мається на увазі, що пани оббирають селян і знущаються над ними, але не роблять шкоди один одному.

Двом панам служить, а сорочки не має.

Працює на двох панів, а сам нічого не має.

Добрий пан: взяв у дітей хліб та кинув псам.

Іронія з лихого пана, який за рахунок дітей догоджає своїм собакам.

Казав пан: „кожух дам" — та слово його тепле.

Іронічно, коли хтось обіцяє щось дати, але не виконує своєї обіцянки.

Коли б пан за плуга взявся, то й світу відцурався.

Хліборобська праця вважалася принизливою серед панів. Тому якби пан почав її робити, то з ним перестали б підтримувати стосунки інші пани.

Пан з паном погодиться, а Іван у спину дістане.

Пан з паном посвариться і помириться, але селянинові пан ніколи не вибачає і завжди карає його.

Пан лютий, як не прийду, то з вас шкіру здеру.

Іронічно лякає чоловік родину.

Пан мучить — біда учить.

Панське знущання заставляє людину думати, як зарадити собі.

Пан не жне, не косить, а жупан носить.

Пан нічого не робить, а все має.

Пан скаче, а хлоп плаче.

Як пан скаче, то хлоп плаче.

Пани веселяться, а селяни бідують.

Пана в ребро — людям добро.

Що йде панові на шкоду, те буде бідним людям на добро.

Панам лихо розкидати — не плугом орати.

Панам легко робити людям лихо.

Пани б’ються, а в мужиків чуби тріщать.

Пани сваряться між собою, а злість зганяють на підданих.

Пани в світі блукаються, та з правдою не знаються.

Пани не люблять правди.

Пани все бачать — не бачать, як робітники горюють та плачуть.

Пани не хочуть знати про людську біду.

Пани однакові, що в нас, що в Кракові.

Бідні люди вважають, що пани всюди погані.

Пани правди не скажуть, а розумному рот зав’яжуть.

Пани і самі не говорять правду, і іншим не дають сказати її.

Пани правдою кепкують, тому в світі панують.

Песимістичний погляд селян на домінування неправди в житті і, базованої на ній, панської влади.

Панська рука далеко сягає навіть там, де її не видно.

Пани мають велику владу.

Панська свора — вовча потвора.

Про панів, які приносять людям лихо.

Панська собака по-панськи гавкає.

Панський прислужник мусить робити те, що каже його господар.

Панського роду, а псячого ходу.

Про того, хто є панського походження, але дуже нечесний.

Панської роботи не переробиш.

Скільки б не працював на пана, то йому все мало.

Пану і в будень свято, а в мужика і будень однято.

Пан розважається кожний день, а селянин ніколи не має відпочинку.

Питав пан Івана, чи він любить свого пана? А Іван відповів: „Люблю, пане, навіть дуже, щоб Вас усі так любили, то ви б давно в гробі жили”.

Селянин ненавидить свого пана.

Семене, чому тебе в суд позивають? — Бо пан об мене руку побив.

Коли винний хоче перекласти свою провину на невинного.

Слухай, як пан каже, а роби, як сам знаєш.

Повчання, як поводити себе, щоб не мати неприємностей.

Тоді пани добрі, як сплять.

Іронічно про поганих панів.

Три пани, два атамани, а один підданий.

Насмішка з бідних панів, яких є більше, ніж підданих.

У панів багато куплених брехунів.

Іронічно про тих, хто вихваляє панів.

У селі пан, як у городі бур’ян.

Від пана нема ніякої користі, тільки шкода.

Чи пан, чи пропав, двічі не вмирати.

Говориться, коли розпочинається ризикована справа.

Щоб панам так легко вмирати, як мужикові орати.

Побажання панові тяжкої смерті.

Який пан — такий крам.

Достаток людини видно по її одежі.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пан — пан іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пан — а. дон, сеньйор, лорд, мілорд, містер, сер, мусьє; (чий) володар, господар, ВЛАДАР, велитель; ІСТ. дідич, поміщик, шляхтич, дворянин, вельможа, (молодий) панич; (небагатий) підпанок; зв. ПАНЕ! добродію! мосьпане! (до старших) панотче! панок, зн. панюга, панисько, зб. панство, панота. Словник синонімів Караванського
  3. пан — I добродій (звертання), паненя, панич, паній, панок, панюга, паня, панятко, підпанок, полупанок, товариш (звертання) II див. багатий Словник синонімів Вусика
  4. пан — I -а, ч. У давньогрецькій міфології – бог лісів; пізніше – покровитель пастухів, мисливців, рибалок, бджолярів; у римській міфології – Фавн. II -а, ч. 1》 Поміщик у старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні та Білорусі. || перен., ірон., зневажл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пан — ПАН, а, ч. 1. іст. Поміщик у старій Польщі, Литві, Україні і Білорусії. Пани не знали, що з землею робити, як і кому її збути (Панас Мирний); Проти поїзда їхав другий такий самий довгий поїзд: то їхали польські пани-дідичі гуляти з нудьги так само... Словник української мови у 20 томах
  6. пан — пан 1. інтелігентний, поважний чоловік (м, ср, ст)||панисько, паняґа 2. багатий чоловік; магнат (ст)||панисько, паняґа 3. мужчина (м, ср, ст) ◊ з гонором пан про гордовитого чоловіка... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. пан — Бог; іноді панбіг Словник застарілих та маловживаних слів
  8. пан — (грец. Πάν) у давньогрецькій міфології бог лісів, пізніше – покровитель пастухів, мисливців, рибалок, бджолярів. Був нібито лагідної вдачі, але коли гнівався, наганяв на людей жах (звідси вирази – паніка, панічний жах). Словник іншомовних слів Мельничука
  9. пан — (або́ (чи, хоч)) пан або́ (чи, хоч) пропа́в. Ризикуючи, домогтися усього бажаного або все втратити. Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем (П. Фразеологічний словник української мови
  10. пан — БІЛОРУ́ЧКА розм. (той або та, хто цурається важкої чи брудної роботи, а також не призвичаєний до важкої, серйозної праці взагалі); ПАН ірон., ПАНИ́Ч ірон. (про чоловіка, хлопця); ПА́НІ ірон., ПА́НЯ заст., ПА́ННА ірон., ПАНЯ́НКА ірон. Словник синонімів української мови
  11. Пан — Пан, -на (гр. міт.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. пан — ПАН, а, ч. 1. Поміщик у старій Польщі, Литві, дореволюційній Україні і Білорусії. Пани не знали, що з землею робити, як і кому її збути (Мирний, IV, 1955, 240); Проти поїзда їхав другий такий самий довгий поїзд... Словник української мови в 11 томах
  13. пан — Пан, -на м. 1) Господинъ, баринъ, помѣщикъ. Коли б пан до плуга взявся, то б і світа одцурався. Ном. Пани б'ються, а в мужиків чуби тріщать. Ном. Употребляется какъ титулъ при обращеніи къ кому либо. Словник української мови Грінченка