1. Приповідки або українсько-народня філософія

умирати

Один чоловік умирає аби лишити другому місце.

На зміну одному поколінню людей народжується інше.

Небагато умирає з недоїдання, але багато з переситу.

Про шкідливість переїдання.

Так як люди, так і держави умирають.

І держави не є вічними, вони мають свій початок і кінець.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умирати — умира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. умирати — Конати, кінчатися, ПОМИРАТИ, ур. відходити <�у засвіти>, о. прясти на тонку, лягати в землю <�яму, могилу>, сходити в могилу, іти в сиру землю <�на той світ>, лишати <�покидати... Словник синонімів Караванського
  3. умирати — [ўмиератие] = вмирати -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  4. умирати — УМИРА́ТИ (ВМИРА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УМЕ́РТИ (ВМЕ́РТИ), умру́, умре́ш, док. 1. Переставати жити, існувати; протилежне жити. Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій (Т. Шевченко); Він не хоче вмирати. Словник української мови у 20 томах
  5. умирати — (вмирати), -аю, -аєш, недок., умерти (вмерти), умру, умреш, док. 1》 Переставати жити, існувати; прот. жити. || за кого – що. Гинути, захищаючи, обстоюючи кого-, що-небудь. 2》 перен. Проходити, закінчуватися; безслідно зникати, пропадати. 3》 тільки недок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. умирати — КОХА́ТИ кого (почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі), ЛЮБИ́ТИ, УЛЮБЛЯ́ТИ (ВЛЮБЛЯ́ТИ) розм., НА́ВИДІТИ діал.; УМИРА́ТИ (ВМИРА́ТИ) за ким, розм., ПРОПАДА́ТИ за ким, розм. (дуже сильно); СО́ХНУТИ за ким, розм. (страждаючи). Словник синонімів української мови
  7. умирати — Умира́ти, -ра́ю, -ра́єш; уме́рти, умру́, умре́ш, умру́ть; уме́р, уме́рла, уме́рли; умри́, умрі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. умирати — УМИРА́ТИ (ВМИРА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УМЕ́РТИ (ВМЕ́РТИ), умру́, умре́ш, док. 1. Переставати жити, існувати; протилежне жити. Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій (Шевч., І, 1963, 354); Він не хоче вмирати. Словник української мови в 11 томах