гора

ВГО́РУ (УГО́РУ) (у напрямі до верхньої частини чого-небудь, у горішню частину чогось), НАГО́РУ, ВВЕРХ (УВЕ́РХ) рідко, ГО́РІ діал. Підбіг (Джмелик) до чорного дуба і.. спритно, мов кішка, видрався вгору (Григорій Тютюнник); Він приладнав її (драбину) до білосніжної колони і.. важко поліз угору (М. Стельмах); Він.. по запертих воротях виліз нагору, впав у двір (Ю. Яновський); Дід припинив коня, устав, одпустив черезсідельник і, сівши, помалу поїхав нагору (Панас Мирний); Щось лізе вверх по стовбуру До самого краю (Т. Шевченко); Іде Ольга горі селом (Ірина Вільде).

ГОРА́ (значне підвищення над навколишньою місцевістю), БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКЕ́Т) діал.; КИЧЕ́РА діал. (вкрита лісом, крім вершини); СКЕ́ЛЯ, СКЕЛИ́НА рідше (зі стрімкими схилами та гострими виступами); УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я) (ЗГІ́Р'Я) (невисока). Ближні гори зеленіють, А за ними — сині, А найдальші ледве мріють Снігом на вершині (М. Нагнибіда); Мов невидимая рука тут положила Границею отсії дві гори, Що високо до неба поздіймались, Один зелений бескид, другий — темний (Леся Українка); На крайньому бескеді стояло кілька смерек (Ю. Смолич); Мирно тим часом пливли кораблі по широкому полю.. І наближались уже до бескетів Сірен, до тих білих Скель лиховісних, засіяних густо кістьми мореходців (М. Зеров); Сонце поволі сховалося за кичеру (Є. Куртяк); Туман химерно окрива Серпанком чорним гори.. А скільки раз з оцих скелин, Освячених навіки, Героїв зборотих на згин Провадив меч владики (П. Грабовський); Ген-ген здіймалися зелені узгір'я, освітлені сонцем, ніби казкові собори (І. Цюпа); Перед нами на тому боці Росі вислалося на згір'ї.. село (С. Васильченко).

ГОРИ́ЩЕ (приміщення між стелею й покрівлею), ПІДДА́ШШЯ розм., ПІД діал., СТРИХ діал., ГОРА́ діал., ПО́ДРА (ПО́ДРЯ) діал. Він заклопотано позирав на піддашшя: там, на горищі,.. кублилися його голуби (Ю. Смолич); Вилізла мати на під, щоб поглянути відти на ріку (О. Кобилянська); Вилізав (дід) на хатній стрих і скидав відти до сіней великі чоботиська (В. Стефаник); Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув (Словник Б. Грінченка); Поставлені на подрі молодиці побачили .. монголів, і кілька стріл упало з дахових вікон на них (І. Франко).

КУ́ПА (велика кількість чогось складеного, насипаного в одному місці), ГОРА́ підсил., КУЧУГУ́РА розм., КУПИ́НА розм., ГУ́РА діал., СТРОПА́ діал.; КАГА́Т (перев. овочів, прикритих зверху соломою, землею); БУРТ, БУ́РТА діал. (картоплі, буряків, зерна тощо); НАВА́Л (щось накидане у великій кількості); НАГРОМА́ДЖЕННЯ (безладне скупчення чогось). Вони посунулись між купами руди та чавуновими скибами просто до машинного відділу (В. Підмогильний); На пристанях височіли гори кавунів і динь (В. Собко); З моря тягне легкий бриз, дзвенять хвилі, ліниво оплескуючи кучугуру сірих каменів (О. Левада); Біля нори м'ясоїда ми побачили купину сухого листя (М. Стельмах); Телячий лизень тут лежав; Ягни і до софорку кури, Печені різної три гури (І. Котляревський); Дівчата копали, обрізуючи гичку, і складали чистий буряк в кагати (В. Козаченко); На току лежали великі бурти зерна (з газети); Над басейном піднімалося нагромадження кам'яних брил (Л. Юхвід).