козирок

КАШКЕ́Т (чоловічий головний убір з козирком), КАРТУ́З, КАШКЕ́ТКА розм., КОЗИРО́К діал.; КЕ́ПІ, КЕ́ПКА, КЕ́ПА (такий убір з м'яким козирком та верхом без околичок). На ньому була старенька солдатська шинель і студентський злинялий кашкет (О. Довженко); Старий солдатський картуз, мабуть, подарунок якогось фронтовика, зсунувся на потилицю (С. Журахович); Твердохліб підійшов до чоловіка в новій кашкетці (А. Головко); — Коли б іще хоч новеньку свитку пошили батько та козирок новий купили (С. Васильченко); До кімнати увійшов у плащі з піднятим коміром, у кепі з великим дашком високий, тонкий, трохи сутулуватий парубок (П. Дорошко); Він взяв свою сіру з коричневими крапками кепку-восьмиклинку (М. Рудь); — Документи перевіряють, — обзивається із кабіни молодий хлопець у засмальцьованій кепі (Григорій Тютюнник).

КОЗИРО́К (щиток головного убору); ДАШО́К, КОЗИ́РКА розм. Ніна привіталася з шофером, який уважно поглянув на неї з-під великого козирка засмальцьованої кепки (О. Копиленко); На його місце став уже насурмлений солдат, тільки з половиною дашка на солдатському кашкеті (П. Панч).

НАВІ́С (покрівля на стовпах або інших опорах для захисту від сонця, негоди тощо), НАКРИТТЯ́, ДАШО́К розм.; КОЗИРО́К розм. (невеликий навіс над воротами, дверима, на стовпі і т. ін.); ПІДДА́ШШЯ, ПІДДА́ШОК, ЗВИС (те, що виступає як продовження даху будівлі). Вже через день усі хворі мали місця під просторими навісами на березі моря (Ю. Збанацький); Колодуб зовсім близько побачив свій "газон" з брезентовим накриттям (Ю. Бедзик); Поряд з яблунею стояла будова — простий солом'яний дашок на двох стовпах, приладнаний до ліси (Ю. Яновський); З козирка високої башти добре видно море, бухту і рівні вулиці Севастополя (В. Кучер); На піддашшю корчми, підпертому шістьма голими дерев'яними стовпами, ходив Абрамко з люлькою в зубах (Н. Кобринська). — Пор. 2. наме́т.

СА́НИ мн. (зимовий віз на полозах), СА́НКИ́, ҐРИНДЖО́ЛИ, КОПИЛЬЧАКИ розм., РО́ЗВАЛЬНІ розм. (низькі широкі сани з боками, що розширяються від передка); ГЛА́БЦІ, КОЗИРКИ́ (легкі виїзні сани зі спинкою та загнутим передком); КРИЛА́ТКИ (легкі сани з дугою); ПІ́ДСАНКИ (невеликі сани, що прив'язуються до великих при перевезенні довгих предметів); РІЖНА́ТІ СА́НИ (РОЖНА́ТІ СА́НИ) (сани з рожнами для перевезення сіна, дров і т. ін.); ЛУБКИ́ (сани з кузовом, обшитим лубом); ЗАЛУ́БНІ діал. (сани з кузовом). Весело рипіли сани по снігу, весело бігли коні (М. Коцюбинський); Роботу їхню перебив тільки Шугалія, що раптом підкотив до воріт своїм конем у ґринджолах (В. Кучер); Перед ким похвастаєш тоді сивим смушком на кожусі, добрим вигуляним конем у глабцях на Меланки? (І. Ле); — Ще б тільки сани мені одні. — Тобі козирки, бачу, потрібні. На підрізах! — озвавсь Невкипілий. — Мужичі рожнаті тобі не годяться (А. Головко); Наступної ночі він наладнав крилатки і подався до Вавілона (В. Земляк).