коник

КО́НИК (комаха з довгими ногами, що стрибає й крилами утворює сюркітливі звуки), КОБИ́ЛКА, ЦВІРКУ́Н, СКАКУ́Н діал. Коники зелені скачуть у траві (В. Сосюра); В коробці торохтіла крильцями і лапками світло-жовтувата із загорілою спинкою і блідим пузцем мароккська кобилка (Л. Первомайський); Шелестіло колосся, й стомлено співали цвіркуни (О. Донченко).

ВИ́ТІВКА (вчинок, дія, вигадка, що виходить за межі звичайних норм), ВИ́БРИК, ВИ́ХВАТКА, КО́НИК рідше, НО́МЕР розм., ФО́КУС розм., ШТУ́КА розм., ШТУ́ЧКА розм., КА́ВЕРЗА розм., ТРЮК розм., ФІ́ГЛІ мн. (ФІ́ГЕЛЬ рідко) розм., ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІ розм., ФО́РТЕЛЬ розм., КУ́НШТЮК заст. Граф засунув у рот два пальці і пронизливо свиснув.. Але гості звикли до цих витівок молодого господаря (О. Донченко); Леся.. звеліла собі підчорнити брови. Леся, яка раніше боялася догани з боку Василя за цей вибрик, тепер була розчарована, що він не помічав зміни в ній (Ірина Вільде); Усім панам дуже не сподобалась така гордовита вихватка Вишневецького (І. Нечуй-Левицький); (Андрій:) Охочий же був покійний до балачок та до всіляких коників (З. Мороз); Данько уже жде від нього якогось веселого номера (О. Гончар); — Розказує, які штуки виробляв учителям у бурсі (І. Нечуй-Левицький); Найбільше імпонували мені, недосвідному ще школяреві, ті чисто школярські штучки та дотепи, яких багато знав пан Станіслав (І. Франко); Це шибеники, підступні хлопці.., від яких кожної хвилини можна ждати якої завгодно каверзи (Ю. Збанацький); — Цікаво, який вони (меншовики та есери) сьогодні трюк викинуть? — спитав солдат Одуд (А. Головко); (Старостина:) Ми знаємо давно, що граф на жарти і на фіґлі здатний (І. Карпенко-Карий); До фізичного болю в серці ранить згадка про поведінку Фринки.. Адже він із своєї ласки годує її з матір'ю — і раптом такий фортель (Лесь Мартович).

ГРЕ́БІНЬ (верхнє ребро двосхилого даху), КО́НИК, ВЕРШИ́ЛО діал. Мов чорногуз, маячив (Зарічний) на високому гребені даху (Я. Баш); Голуби спурхнули вгору, повсідалися на конику будинку (Ю. Збанацький).

ПРИ́МХА (несподіване, нічим не обґрунтоване бажання як вияв неврівноваженості), ЗАБАГА́НКА, КАПРИ́З, ВИ́ГАДКА, ФАНТА́ЗІЯ, ХИМЕ́РА, ВЕ́РЕДИ розм., ПРИВЕРЕ́ДИ розм., ДУР розм., НО́РОВИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКИ розм., ВИ́БРИКИ розм., КО́НИКИ розм., ПРИЧУ́ДА заст., ЗА́БАГ заст. Заповзята мати до певного часу потурала примхам дочки, яка не хотіла покидати Київ та тітку Настю (Л. Дмитерко); Спершу Федорчине прохання видалося йому дивною забаганкою, але поволі він пройнявся її настроєм (Ю. Мушкетик); Її нерви за літо не дуже-то поправились і нам всім неможливо тяжко було витримати з її нервовими капризами (Леся Українка); — А се що за вигадки? Ще я не діждалася, щоб ти, запанівши, гордував матір'ю-мужичкою?! (М. Коцюбинський); (Енн:) Куди це ви зібралися у пальті в таку спеку, Таню .. Дивна фантазія (В. Собко); Хоч я великої і не зробив кар'єри І землю став орать без жодної химери, Але зато мені ніхто не дорікав, Щоб ґречність словом я чи вчинками зламав (переклад М. Рильського); Це, мабуть, у вас якісь вереди чи примхи, щоб спати на цвинтарі (І. Нечуй-Левицький); (Квітка:) Слухай, твоя няня всяку міру переступає своїми примхами та привередами (М. Старицький); Збирався з Борисенком іти у ліс.. Сестра як дурна розревлась та й не пустила, як жінка. От дур жіночий!.. (Панас Мирний); — Та що це ти моду взяла прибиратися щовечора, як на весілля? Що це за норови на тебе напали? (М. Куліш); Як подивлюсь на хист теперішніх людців, На витребеньки їх... Та що з ними мороки... (П. Гулак-Артемовський); — Я тобі скажу, Мотре, що ти своїми вибриками, своїми фантазіями заженеш маму до могили! (Ірина Вільде); Коляда впав на ліжко і забився в істериці.. Фросина вийшла з хати. Бачила вона вже не раз оці коники (М. Зарудний); Були Латинці дружні люди І воюватись мали хіть. Не всі з добра, хто од причуди, Щоб битися, то рад летіть (І. Котляревський); Вони Невільники забагів своїх, Дурниць, зіпсуття та нудьги (І. Франко).