безземельник
БЕЗЗЕМЕ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто не має землі для господарювання.
— А вони теж із нашого брата, безземельники? (Стельмах, Хліб.., 1959, 148).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗЗЕМЕ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто не має землі для господарювання.
— А вони теж із нашого брата, безземельники? (Стельмах, Хліб.., 1959, 148).
Словник української мови (СУМ-11)