Словник української мови Грінченка
Словник української мови за редакцією Б.Д. Грінченка являє собою цінну лексикографічну пам'ятку. Цей двомовний — українсько-російський — словник (у своїй основі перекладного типу) має до 68 тисяч реєстрових слів і є першим в українській лексикографії великим зібранням лексичних фондів української мови з перекладом включених до нього слів на російську мову (значно рідше — з тлумаченням значення слова російською мовою) і здебільшого з відповідним українським ілюстративним текстом до кожного з поданих значень слова. В реєстрі словника представлена лексика як літературної мови XIX ст. і фольклору, так і більшості українських діалектів. Словник досить широко подає українську фразеологію, часто з поясненням її походження.
- ложечник
- ложисько
- ложити
- ложитися
- ложка
- ложкарь
- ложкомий
- ложник
- ложниця
- ложок
- лозанки
- лозинка
- лозиння
- лозиночка
- лозинячок
- лозинячча
- лозка
- лозниця
- лозовець
- лозовий
- лозя
- лозяник
- лозівка
- лойовий
- лойок
- лойтра
- лойтрак
- локи
- локомотива
- локтати
- локтьовий
- локшенька
- локшинка
- локшити
- локіть
- лолотіти
- лом
- ломак
- ломака
- ломакуватий
- ломання
- ломати
- ломацюга
- ломачище
- ломачка
- ломачок
- ломаччя
- ломець
- ломик
- ломина
- ломиніс
- ломити
- ломитися
- ломиґати
- ломки
- ломоватий
- ломок
- ломота
- ломотати
- ломус
- ломіга
- лона
- лоно
- лонька
- лоп
- лопанка
- лопарь
- лопата
- лопатень
- лопати
- лопатилно
- лопатися
- лопатка
- лопатник-жук
- лопатонька
- лопаття
- лопать
- лопкання
- лопкати
- лопнути
- лопонути
- лопота
- лопотати
- лопотня
- лопотун
- лопотючий
- лоптати
- лоптячка
- лоптіти
- лопух
- лопухатий
- лопуховий
- лопухуватий
- лопуцьок
- лопушаний
- лопушинка
- лопушиння
- лопушистий
- лопушник
- лопушок