Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
Перший свій правописний словник «Український правописний словничок з короткими правилами правопису» Г. Голоскевич видав 1914 року. Це був перший український правописний словник. Згодом цей словник неодноразово перевидавали. На правописній конференції, що відбулася в Харкові 25 травня — 6 червня 1927 року, Голоскевичу доручили доповнити його правописний словник та доопрацювати, згідно з нормами нового «українського правопису». 7-ме видання (1930 р.) правописного словника вийшло в світ вже після арешту автора і мало вже назву «Правописний словник». Більше в радянській Україні словника не перевидавали і в 30-х роках заборонили.
- вісімнадцят(и)літній
- вісімнадцятеро
- вісімнадцятий
- вісімнадцятка
- вісімнадцять
- вісімсот
- вісімсотий
- вісімсотлітній
- вісімсотліття
- вісімсотрічний
- вісімсотріччя
- віталізм
- вітаміни
- вітання
- вітати
- Вітебськ
- вітебський
- вітер
- вітерець
- Вітмен
- вітрець
- вітрило
- вітрильник
- вітрина
- вітрогін
- вітруватий
- вітряк
- вітряний
- вітрячок
- вітрів
- вітріоль
- вітріольовий
- Вітте
- віття
- вітцевий
- вітцівський
- вітчизна
- вітчим
- Віфлеєм
- віфлеємський
- віхоть
- віцедиректор
- віцеконсул
- віцепрезидент
- віч-на-віч
- віче
- вічко
- вічний
- вічно
- вічнозелений
- вічність
- вічовий
- вішальник
- вішаний
- вішання
- вішати
- віштя
- Віші
- віщий
- віщо
- віщування
- віщувати
- вія
- віядук
- віялка
- віяльник
- віяльниця
- віяння
- віяти
- вії
- віґи
- віґоньовий
- віґоня
- вґвинчений
- вґвинчувати
- в’юк
- в’юн
- в’юнкий
- в’язальник
- в’язальників
- в’язальниця
- в’язальничин
- в’язаний
- в’язання
- в’язати
- в’язень
- в’язи
- в’язка
- в’язкий
- в’язко
- в’язниця
- в’язнути
- в’язнів
- в’ялений
- в’ялий
- в’ялити
- в’янути
- В’єн
- в’їдатися
- в’їдливий