розум
Бувай здоров розуме, завтра будемо бачитися.
Так приговорюють п'яниці до чарки.
Є розум над розумами.
Є ще мудрійші від мудрих.
їхав саньми, їхав возом, які літа, такий розум.
Іронічно про дорослого чоловіка, який говорить не до речі.
Коби, Бог, дав розум.
Коби нарозумився, то ліпше для нього було б.
Не у зрості сила, й не у красі розум.
Великі ростом люде, не конче є сильні, а врода не є ознакою мудрости.
Панський розум мавби, якби те зробив.
Добре зробивби так. Панський розум уважають хитрійший, як мужицький.
Перейшов на дитинячий розум.
Про дуже старого чоловіка, що утратив розсудок і робить діточі діла.
Розум без роботи не має і до життя охоти.
Розум без заняття тратить рівновагу, а тим і ціль життя.
Він несповна розуму.
Придурковатий, не має здорового розуму.
Всі розуми поїв.
Глумливо, коли хто удає мудрого.
Де мій розум був, як я те робив?
Докір самому собі, за зроблення недоладної речі.
У кого розум, у того і щастя.
Розумний чоловік не дасть собі загинути.
Що голова, то розум.
Кожен має свій погляд на всяку річ.
Що по розумі, як його нема.
Коли розуму нема, то й не питай.
Як маємо багато грошей, то мало розуму, а як мало грошей, то більше розуму.
Як є багато грошей, то легко розтрачуємо, а у фінансових клопотах плянуемо, як вийти з клопоту.
Жменя вчасного розуму більше варта, ніж мішок чужої науки.
Підкреслення важливості мати свій розум.
І з сивою бородою не все розум приходить.
З віком не всі люди мудрішають.
Коби той розум наперед, що ґойові ззаду.
Коби той розум наперед, що ґойові потому.
Якби мені той розум наперед, що потому.
Жалкує той, хто зробив дурницю і потрапив у халепу.
Людей питай, а свій розум май.
Слухай чужих порад, але живи своїм розумом.
Не бажай синові багацтва, а бажай розуму.
Найголовніший обов'язок батька — навчити сина.
Розум не в бороді, а в голові чоловіка.
Мудрість залежить не від віку людини, а її розуму.
Розум не поможе, хто рук не приложе.
Лінивому не допоможе і розум.
Розум приносить силу, а мірилом сили — це багатство.
Розумний чоловік доробиться.
Розум, як ріка, що пливе вузьким руслом, проторошуючи собі дорогу руслом.
Образний вислів про розум.
Розуму і за морем не купиш, як його вдома нема.
Якщо розуму нема, то його ніде не знайдеш.
Треба розума надточити, де сила не візьме.
Там де не можна здобути силою, там треба використати розум.
Хоч він брат мій, та у нього розум свій.
Навіть близькі родичі мусять жити кожний своїм розумом.
Хто розуму не має, тому й коваль не вкує.
З дурного ніхто не може зробити розумного.
Чоловік розуму вчиться цілий вік.
Людина набирається життєвого досвіду ціле своє життя.
Значення в інших словниках
- розум — (здатність людей мислити) ум, глузд, книжн. інтелект, (запам'ятовувати) кебета, тямка// здоровий глузд. Словник синонімів Полюги
- розум — ро́зум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- розум — Ро́зум. Розум, міркування. ● На розум — розважливо, розсудливо. Ми єго питали ся, як розуміти ті статути, а він нам все добре і на розум пояснив (Б., 1895, 2, 1) // порівн. пол. wziąć na rozum — розважити, обміркувати. Українська літературна мова на Буковині
- розум — Глузд, розсуд, кн. інтелект; (тварини) ЖМ. норов; ФР. мислення, свідомість, доцільність, розсудливість, голова <н. кращі голови нації>. Словник синонімів Караванського
- розум — [розум] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
- розум — -у, ч. 1》 Здатність людини мислити, відображати і пізнавати об'єктивну дійсність. || з означ. Певний склад, характер мислення. || Загальний інтелектуальний розвиток, рівень пізнання, знань кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розум — Вища форма інтелектуальної діяльності, що полягає в усвідомленому оперуванні поняттями та розкритті їхньої природи і змісту. Р. висуває нові ідеї, живить творчість людини, зокрема, в композиторській та музикознавчій сферах. Словник-довідник музичних термінів
- розум — РО́ЗУМ, у, ч. 1. Здатність людини мислити, відображати і пізнавати об'єктивну дійсність. Розум – скарб людини (прислів'я); Коли наш розум має розвиватись і йти вперед, чому наше почуття має йти назад і приймати те, що відкинув давно наш народний гумор..?... Словник української мови у 20 томах
- розум — ро́зум 1. розум||кепело (кепуло, кєпеле), лепета (липета), фуси в голові ◊ всі ро́зу́ми поїсти ірон., знев. про самовпевнену, зарозумілу людину (ср, ст): Думаєш, шо вже всі розуми поїла, та шо ти в цьому житю бачила... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- розум — би́стрий на ро́зум. Здатний швидко міркувати; тямущий, кмітливий. Бистра на розум, вона розмовляла так жваво й дотепно .. що .. слухати її не можна було без зворушення і теплої посмішки (Я. Гримайло). бі́дний (небага́тий) на ро́зум. Тупий, нетямущий. Фразеологічний словник української мови
- розум — див. розсудок і розум Філософський енциклопедичний словник
- розум — РО́ЗУМ (здатність людей логічно мислити, пізнавати об'єктивну дійсність, засвоювати, запам'ятовувати і т. ін.), ІНТЕЛЕ́КТ, УМ, РО́ЗСУД, ГЛУЗД розм., РОЗУМІ́ННЯ рідше. Словник синонімів української мови
- розум — Ро́зум, -му, на -мі; -зуми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розум — РО́ЗУМ, у, ч. 1. Здатність людини мислити, відображати і пізнавати об’єктивну дійсність. Розум — скарб людини (Укр.. присл.., 1963, 318); Коли наш розум має розвиватись і йти вперед, чому наше почуття має йти назад і приймати... Словник української мови в 11 томах
- розум — Ро́зум, -му м. 1) Разумъ, умъ. Не штука наука, а штука розум. Ном. № 603. Людей слухай, а свій розум май. Ном. дурний ро́зум. Глупость. Дурний розум у тобі. Мет. з дурного ро́зуму. По глупости. брати на розум. Замѣчать, принимать къ свѣдѣнію. Словник української мови Грінченка