Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
Перший свій правописний словник «Український правописний словничок з короткими правилами правопису» Г. Голоскевич видав 1914 року. Це був перший український правописний словник. Згодом цей словник неодноразово перевидавали. На правописній конференції, що відбулася в Харкові 25 травня — 6 червня 1927 року, Голоскевичу доручили доповнити його правописний словник та доопрацювати, згідно з нормами нового «українського правопису». 7-ме видання (1930 р.) правописного словника вийшло в світ вже після арешту автора і мало вже назву «Правописний словник». Більше в радянській Україні словника не перевидавали і в 30-х роках заборонили.
- до прикладу
- до пуття
- до разу
- до речі
- до решти
- до смаку
- до сподоби
- до того
- до цури
- до ґрунту
- доба
- добачати
- добирання
- добирати(ся)
- добити(ся)
- добич
- добраніч
- добре
- добренний
- добрести
- добривечір
- добридень
- добрий
- добро
- добробут
- доброволець
- добровільний
- добровільно
- добродій
- добродійка
- добродійний
- добродійство
- доброзвучний
- доброзвучність
- доброзичливий
- добросердий
- добросердний
- добросердно
- добросердо
- доброхітний
- доброхіть
- доброчинець
- доброчинний
- доброчинниця
- доброчинно
- доброчинність
- Добруджа
- добряга
- добряцький
- добряче
- добрячий
- добрячість
- добрість
- добрішати
- добріше
- добріший
- добування
- добувати
- добудований
- добудовування
- добудовувати
- добудування
- добути
- добутий
- добігти
- добір
- добірний
- добірність
- добіса
- доварений
- доварити
- доварювати
- довгавий
- довгастий
- довгенний
- довгенький
- довгий
- довгобразий
- довговусий
- довговічний
- довговіїй
- довгов’язий
- довголітній
- довголіття
- довгоногий
- довгоносий
- довгоніг
- довгоніс
- довгообразий
- довгоп’ятий
- довготерміновий
- довгочасний
- довгоший
- довгошиїй
- довгість
- доведений
- довезений
- довезти
- доверчений
- доверчувати