Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
Перший свій правописний словник «Український правописний словничок з короткими правилами правопису» Г. Голоскевич видав 1914 року. Це був перший український правописний словник. Згодом цей словник неодноразово перевидавали. На правописній конференції, що відбулася в Харкові 25 травня — 6 червня 1927 року, Голоскевичу доручили доповнити його правописний словник та доопрацювати, згідно з нормами нового «українського правопису». 7-ме видання (1930 р.) правописного словника вийшло в світ вже після арешту автора і мало вже назву «Правописний словник». Більше в радянській Україні словника не перевидавали і в 30-х роках заборонили.
- джерелястий
- джин
- джиґати
- джиґун
- джиґунський
- джиґіт
- джиґітський
- джиґітування
- джиґітувати
- джміль
- Джованні
- джокей
- джокейський
- Джон-бул
- Джордж
- Джорджів
- Джузеппе
- джума
- джумний
- джунглі
- джура
- джут
- джутовий
- Джім
- дзвеніння
- дзвеніти
- дзвонар
- дзвонарський
- дзвонарів
- дзвоник
- дзвонити
- дзвоніння
- дзвякати
- дзвякнути
- дзвіжчати
- дзвін
- дзвіниця
- дзвінкий
- дзвінко
- дзвінкоголосий
- дзвінкість
- дзвінок
- дзвіночок
- дзелень
- дзеленькати
- дзень
- дзенькання
- дзенькати
- дзенькнути
- дзеркальце
- дзижка
- дзижчати
- дзизкати
- дзиґа
- дзиґар
- дзиґлик
- дзиґличок
- дзус(ь)
- дзьоб
- дзьобаний
- дзьобати
- дзьобатий
- дзьобнути
- дзюб
- дзюба
- дзюбаний
- дзюбань
- дзюбати
- дзюбатий
- дзюбнути
- дзюр
- дзюрити
- дзюрком
- дзюркотати
- дзюркотливий
- дзюркіт
- дзюрчання
- дзюрчати
- дзявкання
- дзявкати
- дзіндзівер
- дзінь
- дибання
- дибати
- дибиці
- дибки
- дивен
- диверсія
- дивертисмент
- дивина
- дивитися
- дивний
- диво
- дивовижа
- дивовижний
- дивоглядний
- дивоглядь
- дивування
- дивуватися
- дивіденд