Словник української мови Грінченка
Словник української мови за редакцією Б.Д. Грінченка являє собою цінну лексикографічну пам'ятку. Цей двомовний — українсько-російський — словник (у своїй основі перекладного типу) має до 68 тисяч реєстрових слів і є першим в українській лексикографії великим зібранням лексичних фондів української мови з перекладом включених до нього слів на російську мову (значно рідше — з тлумаченням значення слова російською мовою) і здебільшого з відповідним українським ілюстративним текстом до кожного з поданих значень слова. В реєстрі словника представлена лексика як літературної мови XIX ст. і фольклору, так і більшості українських діалектів. Словник досить широко подає українську фразеологію, часто з поясненням її походження.
- бруку
- брукувати
- брунат
- брунатний
- брундишка
- брундук
- брунелька
- брунет
- брунечка
- брунитися
- брунчати
- брунь
- брунька
- брунькати
- брунькувати
- бруніти
- бруселина
- брусик
- брусини
- брусити
- брусище
- брусквинка
- брусла
- брусленина
- бруслик
- бруслина
- бруслинний
- брусля
- бруснина
- брусниця
- брусований
- брусок
- брусся
- брусувати
- брусяка
- брусячча
- брухатий
- брухо
- бруховещина
- брушлячок
- бруштин
- бруя
- брьохати(ся)
- брьохнути
- бряжчати
- брязк
- брязкало
- брязкальце
- брязкання
- брязкати
- брязкач
- брязкити
- брязкотало
- брязкотня
- брязкотіння
- брязкотіти
- брязкун
- брязкуточка
- брязкучий
- брязкілка
- брязкіт
- брязкіточка
- брязнути
- брязок
- брязчати
- брязь
- бряк(ну)ти
- бряма
- брямчати
- брячка
- брівонька
- брівочка
- брід
- бріднявий
- брідок
- брідочок
- бріночка
- бріх
- бріхатий
- бріхач
- бріч
- буба
- бубарчук
- бубарь
- бубачка
- бублешниця
- бублик
- бубликів
- бублиця
- бубличок
- бублишний
- бублишниця
- бубляхи
- бублійник
- бублійниця
- бубна
- бубнарити
- бубнарь
- бубник
- бубнило