Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
Перший свій правописний словник «Український правописний словничок з короткими правилами правопису» Г. Голоскевич видав 1914 року. Це був перший український правописний словник. Згодом цей словник неодноразово перевидавали. На правописній конференції, що відбулася в Харкові 25 травня — 6 червня 1927 року, Голоскевичу доручили доповнити його правописний словник та доопрацювати, згідно з нормами нового «українського правопису». 7-ме видання (1930 р.) правописного словника вийшло в світ вже після арешту автора і мало вже назву «Правописний словник». Більше в радянській Україні словника не перевидавали і в 30-х роках заборонили.
- Дунай
- дунайський
- Дунаївці
- дупластий
- дупло
- дуплуватий
- дур
- дурень
- дурисвіт
- дурисвітка
- дурисвітський
- дурити
- дурненький
- дурнесенький
- дурний
- дурниця
- дурно
- дурнуватий
- дурні
- дурнісінький
- дурнішати
- дурніше
- дурніший
- дурощі
- дурість
- дуріти
- дути
- дуумвірат
- дух
- духовенство
- духовний
- духівництво
- духівницький
- духівниця
- душ
- душа
- душений
- душити
- душогуб
- душогубка
- душогубний
- душогубство
- душіти
- дхнути
- дьоготь
- Дьяконов
- дюна
- Дюрінґ
- Дюссельдорф
- дюссельдорфський
- дюшес
- дядин
- дядина
- дядько
- дядьків
- дядьо
- дяк
- дякувати
- дяківство
- дяківський
- Дяченко
- дяченя
- дячиха
- дячишин
- дячків
- дячок
- діапазон
- діатонічний
- діброва
- дібрівонька
- дівер
- дівич-вечір
- дівка
- дівонька
- дівоцтво
- дівоцький
- дівочий
- дівоччин
- дівування
- дівуваннячко
- дівувати
- дівча
- дівчата
- дівчачий
- дівченятко
- дівчина
- дівчинка
- дівчисько
- дівчур
- дігтяний
- дігтяр
- дігтярня
- дігтярство
- дід
- дідизний
- дідинець
- дідисько
- дідич
- дідище
- Дідона