Словник української мови Грінченка
Словник української мови за редакцією Б.Д. Грінченка являє собою цінну лексикографічну пам'ятку. Цей двомовний — українсько-російський — словник (у своїй основі перекладного типу) має до 68 тисяч реєстрових слів і є першим в українській лексикографії великим зібранням лексичних фондів української мови з перекладом включених до нього слів на російську мову (значно рідше — з тлумаченням значення слова російською мовою) і здебільшого з відповідним українським ілюстративним текстом до кожного з поданих значень слова. В реєстрі словника представлена лексика як літературної мови XIX ст. і фольклору, так і більшості українських діалектів. Словник досить широко подає українську фразеологію, часто з поясненням її походження.
- вітрик
- вітрило
- вітрильний
- вітрити
- вітритися
- вітриця
- вітровий
- вітровина
- вітрогон
- вітрогонити
- вітрогонка
- вітролетень
- вітролом
- вітруватий
- вітрюга
- вітряний
- вітряниця
- вітрянка
- вітряно
- вітряхнути
- вітрячок
- вітрів
- вітти
- віття
- вітцевий
- вітцівський
- вітцівщина
- вітчим
- віть за віть оддати
- віха
- віхало
- віхола
- віхтелити
- віхтик
- віхтолиця
- віч-на-віч
- віче
- вічистий
- вічко
- вічний
- вічно
- вічність
- вічовий
- вічок
- вічі
- вішало
- вішальник
- вішальниця
- вішання
- вішати