Словник української мови Грінченка
Словник української мови за редакцією Б.Д. Грінченка являє собою цінну лексикографічну пам'ятку. Цей двомовний — українсько-російський — словник (у своїй основі перекладного типу) має до 68 тисяч реєстрових слів і є першим в українській лексикографії великим зібранням лексичних фондів української мови з перекладом включених до нього слів на російську мову (значно рідше — з тлумаченням значення слова російською мовою) і здебільшого з відповідним українським ілюстративним текстом до кожного з поданих значень слова. В реєстрі словника представлена лексика як літературної мови XIX ст. і фольклору, так і більшості українських діалектів. Словник досить широко подає українську фразеологію, часто з поясненням її походження.
- луна
- лунавий
- лунання
- лунати
- лунина
- лунути
- лунчак
- лунь
- луп
- лупа
- лупавка
- лупай
- лупак
- лупання
- лупати
- лупатий
- лупатися
- лупень
- лупесати
- лупесиння
- лупеха
- лупина
- лупирь
- лупити
- лупитися
- лупкавка
- лупкати
- лупління
- лупнути
- лупцювати
- лупіж
- лупій
- лупійка
- луск
- луска
- лускавка
- лусканець
- лускати
- лускатися
- лускач
- лускирь
- лусковий
- лускоріх
- лускіт
- луснути
- лусом
- лусонути
- лусочка
- лустка
- лусь
- лут
- лутець
- лутина
- лутка
- лутовий
- луток
- луття
- луцак
- луципір
- луч-луч
- луча
- лучай
- лучатися
- лучейка
- лучен
- лучечок
- лучик
- лучинна
- лучити
- лучитися
- лучиця
- лучка
- лучковатий
- лучний
- лучник
- лучниця
- лучня
- лучок
- луччати
- лучченький
- лучченько
- лушник
- лушниця
- лушня
- лушпа
- лушпайка
- лушпак
- лушпанити
- лушпелинка
- лушпинка
- лушпиннячко
- лушпиночка
- лущ
- лущак
- лущати
- лущик
- лущинка
- лущити
- лущитися
- лущиця