Словник української мови Грінченка
Словник української мови за редакцією Б.Д. Грінченка являє собою цінну лексикографічну пам'ятку. Цей двомовний — українсько-російський — словник (у своїй основі перекладного типу) має до 68 тисяч реєстрових слів і є першим в українській лексикографії великим зібранням лексичних фондів української мови з перекладом включених до нього слів на російську мову (значно рідше — з тлумаченням значення слова російською мовою) і здебільшого з відповідним українським ілюстративним текстом до кожного з поданих значень слова. В реєстрі словника представлена лексика як літературної мови XIX ст. і фольклору, так і більшості українських діалектів. Словник досить широко подає українську фразеологію, часто з поясненням її походження.
- сівач
- сівачка
- сівба
- сівбина
- сівбиця
- сівер
- сіверко
- сіверний
- сівкий
- сівок
- сідавка
- сідак
- сідалка
- сідало
- сідання
- сідати
- сідатися
- сідач
- сіделечко
- сіделка
- сіделко
- сідельце
- сідець
- сіди-коса
- сідий
- сідлати
- сідлатий
- сідло
- сідляр
- сідуха
- сідь
- сійба
- сійка
- сійник
- сік
- сікавиця
- сікавка
- сіканка
- сікарня
- сікарь
- сікатися
- сікач
- сікачка
- сікнути
- сікнутися
- сіконути
- сікти
- сіктися
- сікунка
- сілкий
- сіло
- сіль
- сількісь
- сільний
- сільничка
- сільський
- сільце
- сім
- сім'я
- сім'яний
- сім'янин
- сім'янистий
- сімак
- сімдесят
- сімдесяток
- сіменатий
- сіменець
- сіменитися
- сіменник
- сімено
- сіменуха
- сіменястий
- сімка
- сімнадцятеро
- сімнадцятий
- сімнадцять
- сімня
- сімряжка
- сімсот
- сімсотий
- сінечки
- сінешний
- сіни
- сінний
- сінній
- сіно
- сіновоз
- сіножатка
- сіножаття
- сіножать
- сінокіс
- сінце
- сінці
- сінянки
- сіп
- сіпака
- сіпанина
- сіпати
- сіпатися
- сіпачий