Словник української мови Грінченка
Словник української мови за редакцією Б.Д. Грінченка являє собою цінну лексикографічну пам'ятку. Цей двомовний — українсько-російський — словник (у своїй основі перекладного типу) має до 68 тисяч реєстрових слів і є першим в українській лексикографії великим зібранням лексичних фондів української мови з перекладом включених до нього слів на російську мову (значно рідше — з тлумаченням значення слова російською мовою) і здебільшого з відповідним українським ілюстративним текстом до кожного з поданих значень слова. В реєстрі словника представлена лексика як літературної мови XIX ст. і фольклору, так і більшості українських діалектів. Словник досить широко подає українську фразеологію, часто з поясненням її походження.
- цмолити
- цмулити
- цнота
- цнотливий
- цнотливо
- цнотонька
- цо
- цоб
- цовта
- цок
- цокати
- цокатися
- цокотання
- цокотати
- цокотнеча
- цокотун
- цокотуха
- цокувати
- цомоґи
- цомпель
- цоркати
- цоркотіти
- цоркіт
- цотатися
- цпеник
- цубом
- цубірка
- цуговий
- цуголка
- цугундер
- цукар
- цукарня
- цукер
- цукерок
- цукор
- цукровий
- цукруха
- цукрівка
- цукур
- цундра
- цундравий
- цундравка
- цундрак
- цундрина
- цундря
- цундрій
- цуня-на
- цуп
- цупати
- цупечка
- цупити
- цупитися
- цупка
- цупкати
- цупкий
- цупко
- цуприкувати
- цур
- цура
- цуравий
- цурання
- цурати
- цураха
- цурганитися
- цуреля
- цурка
- цуркенький
- цуркувати
- цуромка
- цурочка
- цурпак
- цурпалка
- цурпалля
- цурпалочок
- цурпек
- цурпелити
- цурувати
- цурупал
- цурупалля
- цурупалок
- цуря
- цуц
- цуцак
- цуценятко
- цуценячий
- цуцичок
- цуцу
- цуцукати
- цуґлі
- цуґойка
- цьвак
- цьвапкати
- цьвох
- цьвохати
- цькування
- цькувати
- цьмок
- цьом
- цьомати
- цьомкання