Словник української мови Грінченка
Словник української мови за редакцією Б.Д. Грінченка являє собою цінну лексикографічну пам'ятку. Цей двомовний — українсько-російський — словник (у своїй основі перекладного типу) має до 68 тисяч реєстрових слів і є першим в українській лексикографії великим зібранням лексичних фондів української мови з перекладом включених до нього слів на російську мову (значно рідше — з тлумаченням значення слова російською мовою) і здебільшого з відповідним українським ілюстративним текстом до кожного з поданих значень слова. В реєстрі словника представлена лексика як літературної мови XIX ст. і фольклору, так і більшості українських діалектів. Словник досить широко подає українську фразеологію, часто з поясненням її походження.
- шебенути
- шебер
- шебернути
- шеберхнути
- шебсько
- шевдатися
- шевелюха
- шевеліти
- шеверногий
- шевлюг
- шевлюга
- шевляга
- шевлієнька
- шевня
- шевство
- шевський
- шевцювати
- шевцюга
- шевців
- шевцівна
- шевченко
- шевчик
- шевчина
- шевчиха
- шевчук
- шегерявий
- шейкатися
- шекало
- шелевило
- шелевіти
- шелегейдик
- шелеп
- шелепа
- шелепати
- шелепнути
- шелепотіти
- шелепуватий
- шелеснатий
- шелеснути
- шелест
- шелесть
- шелестіння
- шелестіти
- шелехнути
- шелихвіст
- шелом
- шеломок
- шелудівка
- шельвах
- шельвія
- шельма
- шельмованець
- шельмувати
- шельпотіти
- шелюг
- шелюга
- шелюговий
- шелюжина
- шелюхатися
- шелюшковий
- шеляженько
- шемелити
- шемтіти
- шемінь
- шенелія
- шепелявий
- шепеляти
- шепнути
- шепотання
- шепотати
- шепотатися
- шепоти
- шепотильник
- шепотильниця
- шепотинник
- шепотинниця
- шепотун
- шепт
- шептаннячко
- шептати
- шептатися
- шептун
- шептуня
- шептуха
- шептій
- шепіт
- шерег
- шерегувати
- шерепа
- шерепатий
- шерепеня
- шерестіти
- шерет
- шеретовка
- шеретування
- шеретувати
- шеретуватися
- шерех
- шерехатий
- шериквас